Пане призиденте!
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно).
Кабанову Володимиру Леонідовичу,який народився 6 липня 2001 року в селі Тишківка, Добровельчковського району ,Кіровоградської області.
З народження до 12 років,Володимир виховувався у рідних батьків,на превеликий жаль ,ні мати ,ні батько не змогли дати належного виховання своєму сину.
23 жовтня 2013 року Вова був влаштований до дитячого будинку сімейного типу родини Моренко ,де і виховувався до 18 років.
У 2019 році закінчив Вільшанську ЗОШ.
Зваживши всі за і проти ,обставин,які склалися в його житті,з 2014 року ,вирішив піти захищати свою Батьківщину .
28.03.2020 року він підписав договір про контрактну службу.
Був зарахований солдатом - навідником 1 танкового взводу 1танкової роти танкового батальйону військової частини А0989,міста Маріуполя.
В травні місяці 2021 року Володимир створив цивільну сім'ю.
Мріяв про щасливе майбутнє ,але ця жахлива війна перекреслила усі його плани на життя. Володимир був нагороджений подякою та нагрудним знаком "Танкові Війська України "за досягнуті успіхи в бойовій підготовці ,високий рівень військової дисципліни,сумліне виконання службових обов'язків,стараність і розумну ініціативу,та з нагоди відзначення дня збройних сил України був нагороджений командиром танкового взводу військової частини А0989 майором Т. Мазурок.
С початку повно маштабного вторгнення ворога в нашу країну ,Вова ніс сумлінну службу на Донецькому напрямку.
Не однарозово Вову та його екіпаж було підбито на полі бою ворогом,але за короткий термін,він разом зі своїм екіпажем 56 танкового окремого батальйону ,ремонтували танк і знову вставали у не рівний бій.
Напревеликій жаль у бою за нашу Батьківщину ,виявивши стійкість і мужність ,Володимир загинув 8.08.2022 року в районі населеного пункту Першотравенськ Ясинуватського району Донецької області при виконанні бойового завдання в зоні проведення операцій обєданих сил за наступних обставин,солдат Кабанов Володимир Леонідович виконував бойове завдання ,з від січі збройної агресії російського-окупаційних сил,під час артилерійського обстрілу отримав поранення несумісне з життям.
На бойове завдання вони виїхали одним єкіпажем,і до останньої хвилини вели нерівний бій. За таке коротке життя Володимир довів своєю мужністью,що Україна це Держава за ,яку наші діти віддають саме дороге,що в них є,це молоде життя .
Доля розпорядилася так,що рідні батьки не стали йому ні ріднею, ні підтримкою. Тому я,його прийомна мати,прошу Вас Володимир Олександрович,
відзначити Кабанова Володимира Леонідовича хочаб (посмертно).
На превеликий жаль, я не можу повернути йому життя, але я можу просити Вас про його нагородження, для того щоб світла пам'ять,відвага,
патріотизм були відзначені,Володимир на це заслуговує навіть, якщо і посмертно.
За нашу свободу Він віддав най дорожче своє життя.
Сподіваємось на Ваше розуміння та сприяння розгляду нашої петиції.
Слава Україні!
Герої не вмирають!