Останніми днями нам стало чітко зрозуміло, що електричні станції та центри є вразливими до атак з боку РФ.
Для того, щоб зменшити навантаження на системи пропоную підтримати петицію про скасування переходу на зимовий час.
Аргументи проти переходу на зимовий час:
1. Відмовлятися від переведення годинників потрібно. Це шкідливо для людського біоритму, негативно впливає на роботу автоматичних і цифрових систем. Втім, робити це потрібно, враховуючи комфорт громадян України.
2. Зимовий час, у порівняні з літнім, має більш ранній схід (найраніше о 3:45) і захід сонця (найраніше о 15:50). Це більш зручно для зайнятих у сільському господарстві (працюють від світанку) і менш для офісних працівників (у більшості робочий день зафіксований з 9 до 18). На сьогоднішній день у сільському господарстві зайнято лише 5,6% працюючого населення України, тоді як решта – у сфері послуг і промисловості. Понад 50% робітників зайнято в офісній праці і цей відсоток щороку зростає.
3. Більш ранній захід сонця(при зимовому часі цілий рік) впродовж семи місяців на рік (з квітня по жовтень включно) призведе до збільшення споживання електроенергії у вечірні пікові години, бо люди добираються додому о 18:00. Цей час є найбільш складним для балансування енергосистеми і потребує використання максимальної кількості дорогої та забруднюючої теплової генерації. Особливо на фоні ударів по енергосистемі України.
4. І, що не менш важливо, дітям, молодим жінкам, та й звичайним громадянам, які повертаються з навчання або роботи, набагато безпечніше йти у світлий час доби. А взимку - діти матимуть більше світлового дня для ігор на повітрі зі снігом.
Практичне пояснення.
Протяжність нашої держави з заходу на схід географічно займає більше ніж один часовий пояс (15 градусів довготи), але економічним і соціальним центром України є столиця Київ. Тому варто розраховувати час світлового дня саме за Києвом
У випадку, якщо Україна залишиться на зимовому часі (UTC+2):
Схід сонця у Києві відбуватиметься найраніше о 3:45 у червні і найпізніше о 7:55 у грудні.
Захід – з 15:55 у грудні до 20:15 у червні.
Враховуючи, що більшість працюючого населення закінчує щоденну працю о 18:00, важливо відмітити, що за зимовим часом сонце буде сідати ще до закінчення робочого дня з 20 вересня по 12 березня. Тобто майже 6 місяців на рік.
Схід сонця за зимовим часом у період з 20 березня по 1 жовтня відбуватиметься раніше 6 ранку, а отже, денне світло витрачатиметься даремно більшу частину року.
На додачу, системи електропостачання мають найбільше навантаження в проміжку 17:00 - 22:00. Чому? Бо в цей час активно працюють і заклади відпочинку, які теж вимушені використовувати багато електроенергії, через темряву. Взимку навантаження буде збільшуватися з 16:00. І ми отримаємо проміжок 16:00 - 22:00.
У випадку, якщо Україна залишиться на літньому часі (UTC+3):
Сонце сходитиме у Києві з 4:45 у червні до 8:55 у грудні (тобто раніше ніж початок робочого дня більшості українців).
Захід сонця – з 16:55 у грудні до 21:15 у червні.
Сонце сідатиме до закінчення робочого дня більшості українців з 17 жовтня по 6 лютого. Тобто 3,5 місяці замість 6.
Зміщення заходу сонця на годину вперед зменшує залежність України від вугільної теплової генерації у найскладніші вечірні пікові години з 17:00 до 22:00 і знижує тарифне навантаження на населення.
При цьому, за літнім часом сонце весь рік встає раніше за 9 годину ранку за Києвом. Максимальне навантаження на електропостачання взимку змінюється з 16:00- 22:00 до 17:00-22:00 взимку. Враховуючи нашу поточну ситуацію, де в країні війна - це архіважливо. А в літній період ми отримуємо всі блага довгого світлового дня.
Зранку, заклади відпочинку ще зачинені, відповідно енергозатрати залишаються на тому ж рівні, що були б на зимовому часі.
Враховуючи вищевказане, ще раз просимо розглянути можливість припинення регулярного переведення годинників і встановлення єдиного літнього часу UTC+3 в Україні.