Високошвидкісний кабельний Інтернет, що працює без світла. Підтримка держави

Існує 2 типи підключення, які використовують провайдери Інтернету: вита пара (найчастіше CAT 5e) та оптоволоконний кабель.

Більшість інтернет-провайдерів в Україні надають базове підключення домашніх споживачів та бізнесу за допомогою витої пари, тобто технології якій десятки років і стала найпоширенішою за цей час.

Однак, як показав досвід використання і поточна ситуація Україні, в цієї технології крім переваг стосовно дешевизни побудови і спрощеного підключення є суттєві недоліки:
• кабелі з металів, що становлять інтерес в грабіжників (наприклад, мідь);
• більша схильність до впливу електромагнітних перешкод та обмежена гнучкість кабелів;
• обмежена пропускна здатність, стосовно сучасних швидкостей Інтернету, які значно перевищують 1 Gbit;
• залежність обладнання від електропостачання; у багатьох будинках технічна фаза до якої підключене обладнання провайдерів та живлення квартир вимикаються по різному в період екстрених чи стабілізаційних відключень електроенергії; у більшості провайдерів обладнання не має резервного живлення, а якщо має, то воно обмежено кількома годинами.


Технології не стоять не місці і вже зараз дозволяють побудову більш сучасних, захищеніших та швидших Інтернет мереж. До них можна віднести оптоволоконний Інтернет, який до недавнього часу не був доступний звичайним споживачам, але почав поступово поширюватись.

Невелика частина провайдерів у великих містах та пригородах почали надавати послуги Інтернету з підключенням до пасивних оптичних мереж PON (Passive Optical Network). Найчастіше зараз це GPON чи хPON.

Перевагами PON-мереж є:
• кабелі, не становлять інтерес у грабіжників, бо не мають цінних металів;
• менша схильність до впливу перешкод;
• більша пропускна здатність, швидкість до 40 Gbit;
• мінімальна залежність від електроживлення.

Проблеми з якими зараз стикаються споживачі, які не можуть використати технологію PON, щоб не залежати від електрики:
• дуже мала кількість провайдерів, що надають послуги в цій технології;
• велика частина провайдерів є невеликими локальними компаніями, які не мають вільних коштів для побудови з нуля таких мереж;
• є певні ознаки дискримінації у підключенні, а саме провайдери, що надають послуги в цій технології підключили та підключають до неї переважно нові житлові комплекси, елітні ЖК, центральні райони міста (яскравий приклад місто Київ: центр та нові ЖК доступно, а периферійні мікрорайони Троєщина та Борщагівка — жодного);
• провайдери будують мережі з обмеженнями швидкості і більш старими версіями технології GPON, замість використання більш сучасних та гігабітних швидкостей.


Останнім часом звучали пріоритети, згідно яких Україна має стати своєрідним інтернет-хабом між Європою та Азією. Так як наша держава декларує себе як країна, де все має диджиталізуватись та швидко розвиватися IT-технології, відповідно мають застосовуватися сучасні технології в Інтернет-підключенні.

Тому пропоную запровадити цільове державне фінансування побудови PON-мереж в Україні, з наступними критеріями а саме:
1) побудова мереж за новішою технологією, а саме мультиканальний NG-PON2 (Next-Generation Passive Optical Network 2) (також відомий як TWDM-PON) згідно стандарту G.9804, HSP, що дозволяє отримувати швидкість до 40 Gbit;
2) фінансова підтримка лише віддалених районів міст, які менш комерційно цікаві провайдерам, ніж центральні частини та елітні ЖК;
3) грантове фінансування проектів провайдерів щодо побудови таких мереж та надання пільгових цільових кредитів для цих цілей, враховуючи два попередніх пункти.