№22/172484-еп

Присвоєння найвищої державної відзнаки “Герой України” сержанту ЗСУ, бойовому медику та інструктору з тактичної медицини Храпку Євгену Вікторовичу (посмертно)

Автор (ініціатор): Збишко Ігор Ярославович
Дата оприлюднення: 05 грудня 2022
Євген Вікторович Храпко (19.09.1984 Миколаїв, Україна — 11.06.2022 Харківська область, Україна) — український бойовий медик, інструктор з тактичної медицини, інструктор Європейської ради реанімації, військовослужбовець (сержант) військової частини А0501. Євген працював над створенням спеціалізованого навчального центру тактичної медицини в Десні (Київ, Україна): завдяки йому в ЗСУ з’явилася військово-облікова спеціальність «бойовий медик» та штатні посади для медичного персоналу без медичної освіти. Євгена називають «хрещеним батьком» бойових медиків у Збройних Силах України.
Трагічно загинув 11 червня 2022 року, коли його автомобіль “швидкої” наїхав на міну під час евакуації поранених бійців.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Але багато людей впевнені, що Євген заслуговує на звання Героя України: впродовж перших трьох з половиною місяців українсько-російської війни здійснив евакуацію більше 100 поранених з передової.

25 лютого 2022 р. Євген терміново повернувся зі службового відрядження до Харкова і відразу пішов до військкомату, аби проситися на передову і займатися порятунком життів. Дуже переживав, тому що рішення про зарахування до військової частини було прийнято не одразу. З березня 2022 служив інструктором та бойовим медиком 92-ої окремої механізованої бригади.
Навіть на передовій Євген не полишав перейматися долею тактичної медицини в Україні в умовах війни: навчав по можливості колег на місці, писав у соцмережах про реалії того, що відбувається на медичному фронті, що саме і чому потрібне бойовим медикам, виступав за якісну тактичну медицину. За словами друзів, вони боялися за життя Євгена, бо добре знали, що він без сумніву піде в саме пекло, якщо йтиметься про життя людей.
Батько Євгена, Віктор Храпко, згадує також випадок, коли після розриву фосфорної бомби було зруйновано житловий будинок і Євген намагався витягнути з-під завалів чоловіка, врятувати його. Під час телефонної розмови з батьком був у розпачі, тому що не вдалося… Та вже наступного дня спеціально зателефонував, аби повідомити радісну новину - витягли!!! Врятували!!!
Євген точно знав цінність життя і робив надможливе, щоб зберегти кожне життя.

Тактична медицина для Євгена була справою життя:
В 2014 році, коли лише розгорнулися бойові дії на Сході України. Освоїв ледь не всі можливі курси в Україні та добровільно пішов в АТО бойовим медиком.
У 2015 році поїхав на навчання TCCC до Литви, де пройшов спеціалізований курс з тактичної медицини.
У 2016 році Євген Храпко підписав трирічний контракт із ЗСУ, і з 2017 став командиром навчального взводу, ТВО заступника командира військової частини — начальника відділу планування та організації навчального процесу. Планував навчально-бойову підготовку військової частини, облаштовував матеріально-технічну базу, розробляв та впроваджував навчальні програми, посібники та навчальні відео.
Так в минулому інженер-програміст пройшов шлях від солдата до сержанта, став одним із 19 випускників програми підготовки «Combat Medic 68W», «Army Basic Instructor Course», закінчив курси лідерства від збройних сил США для молодших офіцерів медичної служби, де був єдиним представником рядового складу.

У Євгена не було своїх дітей, проте він часто казав, що 205-й навчальний центр тактичної медицини Збройних Сил України і став тим його “дитям”. Без перебільшення, у розвиток цього Центру Євген вклав душу, серце, професійні вміння, фізичний та моральний ресурс. Євгена Храпка знає вся медична спільнота в Україні. Його знають військові та бойові медики. Його знає ледь не вся Україна. І найперше асоціюють ім’я Храпка з 205-им навчальним центром тактичної медицини ЗСУ.
На питання “Хто для вас Євген Храпко?” всі його друзі, колеги та навіть ті, хто не був знайомий з Євгеном особисто, відповідають одне - “Він для нас Герой України”.

Життєвий шлях, кропітка робота задля розвитку тактичної медицини в Україні, самовідданість заради порятунку життя інших Храпка Євгена Вікторовича заслуговують на найвищу державну відзнаку – Герой України.
Вважаємо також за доцільне розглянути можливість присвоєння Школі тактичної медицини ЗСУ почесне найменування “імені Євгена Вікторовича Храпка”.

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Храпко_Євген_Вікторович
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Білоус Юлія Ігорівна
05 березня 2023
2.
Соловйова Анна Віталіївна
05 березня 2023
3.
Дацюк Вадим Костянтинович
05 березня 2023
4.
Галико Аліна Олегівна
05 березня 2023
5.
Подоляк Олена Ігорівна
05 березня 2023
6.
Покрова Володимир Володимирович
05 березня 2023
7.
Сирлик Максим Ігорович
05 березня 2023
8.
Польчин Анна-Анастасія Андріївна
05 березня 2023
9.
Петрунів Андрій Ігорович
05 березня 2023
10.
Гонтар Артем Русланович
05 березня 2023
11.
Сіньогіна Віта Вікторівна
05 березня 2023
12.
Марунчак Катерина-Марія Богданівна
05 березня 2023
13.
Гронович Вікторія Віталіївна
05 березня 2023
14.
Дяченко Тетяна Іванівна
05 березня 2023
15.
Морозюк Тетяна Василівна
05 березня 2023
16.
Тимченко Ольга Михайлівна
05 березня 2023
17.
Матюта Катерина Андріївна
05 березня 2023
18.
Краснокутська Дарина Миколаївна
05 березня 2023
19.
Рябченко Тарас Олегович
05 березня 2023
20.
Порада Назарій Владиславович
05 березня 2023
21.
Панченко Анна Геннадіївна
05 березня 2023
22.
Вишневецька Альона Олегівна
05 березня 2023
23.
Круглик Анастасія Юріївна
05 березня 2023
24.
Гирич Віталіна Віталіївна
05 березня 2023
25.
Масляк Данило Робертович
05 березня 2023
26.
Голубович Уляна Богданівна
05 березня 2023
27.
Манецька Марія Володимирівна
05 березня 2023
28.
Шевченко Аліна Геннадіївна
05 березня 2023
29.
Мазка Маргарита Володимирівна
05 березня 2023
30.
Халюта Алла Василівна
05 березня 2023
14580
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено