Петиція про присвоєння військовослужбовцю Самойленко Юрію Олеговичу (позивний «Янів») звання Героя України (посмертно).
Юрій народився 13 грудня 1987 року в Обухові.
Своє життя він присвятив військовій службі.
Служив у Підгірцях,а в 2014 році став добровольцем у батальйоні міліції особливого призначеня «Золоті Ворота».
У 2016 році вступив до Національного університету оборони України ім.Івана Черняховського,де вчився і проходив підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу.
Згодом підписав контракт на військову службу в ЗСУ. Перебував у 135 батальйоні територіальної оборони Обухівського райнону,а потім перевівся до 6-го батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий Сектор», де був на посаді замісники командира батальйону.
Під час відрадження на Харківщину перебував вже на посаді командира роти.
На одному із бойових завдань зачистки ворога під Балаклією 9 вересня отримав кульове ранення у живіт. Був евакуйований до лікарні, де його прооперували,але,нажаль, 10 вересня о 01:40 його серце зупинилося.
Я,дружина,залишилася без коханого чоловіка,донечка без батька,мати і батько без сина.
Ми більше незможемо його почути ,побачити,обійняти.Але він буде завжди у наших серцях,розповідять,а донечка буде вихована гідною людиною,як цьгого хотів батько і знатиме як він її любив і хотів, щоб росла щасливою дівчинкою,під мирним небом.
Юра був людиною честі та гідності,всі найкращі риси були у нього.Він разом з іншими хлопцями був заряджений на боротьбу,і прагнув йти вперед.Він був прекрасною людиною,чесним,принциповим,справжнім офіцером,та прекрасним батьком.Саме такими є наші Герої,нове дихання армії ,яка стала ще сильнішою,відважною та непоборною.
Ми маємо пам'ятати, що перемога дається нам ціною життя таких Героїв,як мій чоловік.