Ми часто забуваємо проти кого ми воюємо й за що помирають Воїни України. Ми воюємо проти російського імперіалістичного монстра, що постав в образі "русского мира", а кращі сини країни, наші брати й чоловіки боряться за становлення суверенної й соборної держави.
Та чи може бути народ єдиний у своїх думках і вчинках (соборним), коли значну частину наших дітей навчають у школах російсьої мови? Та не просто як додатковий урок, але насаджують як мову спілкування й навчання! Мова йде про російськомовну школу, де всі уроки ведуться на ворожій мові. Після такої школи дитина не знає державної мови, не хоче знати українську літературу, історію, географію! Як така людина буде розвивати державу, управляти нею чи просто за кого голосуватиме на виборах (за шуфричів і кернесів)?
Якщо ми не хочемо повторення історії знову, якщо ми цінуємо звитягу наших воїнів на передовій, якщо ми поважаємо кров, що лилася й ллється за українську Україну, і не хочемо через 10 років опинитися в тих самих окопах, то президент має раз і назавжди відрубати корінь проблеми!
А саме:
1) Скасувати школи, у яких учбовий процес проводиться російською мовою та впровадити там україномовні уроки. Учитель зобов'язаний говорити й вчити говорити українською. Те ж саме стосується вищої освіти.
2) Уроки російської мови замінити на уроки спортивно-патріотичного виховання, де дітей вчитимуть бути здоровими, сильними тілом і духом, відданими рідній країні та її нелегкій історії.
3) Також вжити рекомендаційних та мотивуючих заходів для боротьби з суржиком як серед школярів, студентів, так і серед дорослого населення. Суржик - більш небезпечний ніж російська мова, він слугує провідником між рідною мовою та ворожим "язиком".