№22/174046-еп

Посилити ППО за допомогою загороджувальних систем з аеростатів та сіток між ними

Автор (ініціатор): Міщенко Станіслав Олегович
Дата оприлюднення: 19 грудня 2022
Володимире Олександровичу! Прошу Вас доручити Валерію Залужному та Генеральному Штабу розглянути можливість створення захисних конструкцій населених пунктів та об'єктів критичної інфраструктури від "мопедів" за допомогою аеростатів та натягнутих між ними сіток з кабелів (можливо з контактними підривниками). По суті це барражуючий балон або просто мішок, наповнений газом до землі мотузками. Завдяки сучасному кевларовому кріпленню та системам управління, аеростати можуть бути запущені невеликою командою з кількох пікапів. Малий аеростат на 35 м ³ може нести до півкілограма обладнання на висоті до 300 м, а без нього може підніматися і вище.
При масовому використанні сучасні аеростати можуть зробити польоти на низькій висоті небезпечними, змушуючи ворожих льотчиків/операторiв БПЛА підніматися вище, піддаючи впливу стандартної ППО і зменшуючи ефективність бомбардувань на низьких висотах. Є підстави вважати, що ідея робоча як мінімум проти малих дронів, так як у теорії вони просто застрягатимуть у сітках, будуть нерухомi, а такi цiлi нерухому можна легко збити і з автоматів (як було вже продемонстровано неодноразово). Подібні конструкції можна споруджувати по периметру хоча б підстанцій, які в десятки разів менші, ніж ТЕС або ТЕЦ, але при цьому виконують важливу розподільчу функцію. Программа максимум - "обгорнути" такими сiтками всi тиловi та прифронтовi населеннi пункти. До того ж, балони можна швидко переміщати та інтегрувати до локальної ППО.

"Плюси" використання:
1) Пасивний захист, який як мінімум уповільнює дрони-камікадзе та деякi ракетина підступах до населених пунктів;
2) При кооперації з ППО це може розвантажити останню, при цьому збільшити її ефективність (треба буде слiдкувати за меньшим периметром);
3) Системи аеростатів і сіток між ними ДЕШЕВШЕ використовувати ніж ракети ППО: С-300, Насамс, Айріс Т, Патріот, Джавелінiв, Стінгерiв і т.д., при цьому я впевнений, що комплектуючі можуть надати і створити волонтери (як було з маскувальними сітками та іншими компонентами для армії);
4) У разі збиття аеростату в системі, його дуже легко і швидко відновити;
5) Подiбнi системи дуже мобiльнi;
6) Наша Авiацiя меньше ризикуватиме пiд час вильотiв за "полюванням" на дрони

Аеростати довели свою ефективність у минулому. Будучи вперше застосованими під час Першої світової війни, аеростати були надзвичайно ефективними в обмеженні авіанальотів на низькій висоті. Під час Другої світової Великобританія запустила близько 2 тисяч балонів, що значно перешкоджало німецьким бомбардуванням, морському мінуванню з повітря та іншим операціям на низьких висотах. Аеростати "саджають" літаки. Під час Битви за Британію 102 літаки потрапили в балони і загрузли в кабелях, це призвело до катастрофи 66 із них. Аеростати були надзвичайно ефективні проти перших літаків-снарядів - вони "зловили" 231 "Фау-1" (до речі, якщо порівнювати ракету "Фау-1" і "Калібр" за такими показниками як довжина/вага/швидкість, то першу буде складніше зупинити, бо вона майже на тонну важча а швидкість майже така ж як у сучасних аналогів). Ці пасивні системи оборони заважали орієнтації пілотів у повітрі, і в багатьох репортажах часів Другої світової – з обох боків – аеростати розглядалися як загроза, що відволікає льотчиків та екіпаж. Це більш ніж просто фізична перешкода. Аеростати змушують пілотів і операторiв БПЛА постійно стежити за повітряним простором - це може стати серйозним навантаженням навіть для найвправніших льотчиків/операторiв. Не кажу вже про те, що "мопеди" в теорії просто застрягатимуть у сітках, будуть нерухомi, а такi цiлi нерухому можна легко збити і з автоматів (як було вже продемонстровано неодноразово).

російські вертольоти, тактична авіація та дрони найчастіше літають на низькій висоті, буквально "підстригаючи газон", уникаючи класичної ППО - ракет і ПЗРК. Навіть крилаті ракети рф пристосовані для польоту на низькій висоті. Ця тактика має сенс. Операторам ПЗРК часто доводиться покладатися на власний зір, щоб прицілитися. Це все займає час - помітити літак/ракету/дрон, відстежити траєкторію, направити зброю, вистрілити. Високошвидкісний літак найчастіше піде, перш ніж оператор встигне звести свiй "Джавелiн" або "Стінгер". Часу на реакцію практично немає.
Аеростати можуть змінити правила гри. Якщо їх розставити у великій кількості на ключових тактичних ділянках, то вони зроблять польоти на низькій висоті небезпечними i неефективними. Вони змусять лiтаки i дрони підніматися вище,а це добре, бо польоти на високій висоті піддають авіацію швидкого виявлення та вогню ППО. Інтеграція аеростатів у тактику "прийшов-вистрілив-пішов" та "прийшов - пiдiрвався" зможе ефективно закрити інтервентам доступ до низьких висот.

Зазначу що навіть наш ворог рф тестувала подібні загороджувальні аеростати, і як вони стверджували успішнiсть такого захисту. Також подібні системи радив створити і військовий аналітик Крейг Хупер у статтi Forbse. Навіть Китай у такий спосіб зараз захищає свою важливу критичну інфраструктуру.

Миру всiм нам!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Примак Марія Михайлівна
18 березня 2023
2.
Брошко Наталія Іванівна
18 березня 2023
3.
Григоренко Тетяна Анатоліївна
18 березня 2023
4.
Павел Любов Андріївна
17 березня 2023
5.
Шевчук Павло Русланович
17 березня 2023
6.
Михайлова Оксана Володимирівна
17 березня 2023
7.
Чорноусенко Тетяна Петрівна
16 березня 2023
8.
Константінова Марина Олександрівна
16 березня 2023
9.
Капустинська Соломія Володимирівна
15 березня 2023
10.
Павел Андрій Іванович
12 березня 2023
11.
Цяпа Володимир Володимирович
11 березня 2023
12.
Потапенко Тетяна Олексіївна
08 березня 2023
13.
Сухина Інеса Миколаївна
07 березня 2023
14.
Коренной Володимир Віталійович
05 березня 2023
15.
Боднар Романа Володимирівна
04 березня 2023
16.
Мазниця Валентина Василівна
02 березня 2023
17.
Калюжна Ганна Миколаївна
27 лютого 2023
18.
Ковянов Юрій Іванович
10 лютого 2023
19.
Малець Богдан Ігорович
06 лютого 2023
20.
Таращук Марина Володимирівна
05 лютого 2023
21.
Булах Михайло Олександрович
31 січня 2023
22.
Коханов Сергій Вікторович
29 січня 2023
23.
Борисенко Юлія Юріївна
28 січня 2023
24.
Артюх Альона Ігорівна
25 січня 2023
25.
Шевель Юлія Владимирівна
24 січня 2023
26.
Кащук Андрій Олександрович
20 січня 2023
27.
Беспалов Віталій Віталійович
16 січня 2023
28.
Обнорська Олена Михайлівна
13 січня 2023
29.
Халіцька Марія Василівна
13 січня 2023
30.
Есмер Вікторія Вікторівна
12 січня 2023
218
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено