Так як Україна тримає прозахідний вектор розвитку, питання правопису є невідкладним.
Допоки ми користуємося кирилицею, доти ми будемо ассоціювати себе і асоціватися цивілізованим світом у плані правопису як сателіт московії. Перехід на латинецю зблизить нас із західним світом, а відмова від кирилиці значно зменшить російський вплив на суспільство.
Ми - це Європа, яка використовує латиницю, а не московія і білорусь, які користуються кирилицею.
Прошу підійти з холодною головою до даної пропозиції. Чим швидше подібного роду петиції будуть прийняті, тим швидше ми станемо цілком незалежною нацією.
Дякую за увагу!
Перша стандартизована латинська абетка для української мови, укладена 1834 р., мала в основі польський правопис. Попри невдачу в намаганнях замінити нею кирилицю, цей правопис продовжували іноді вживати для друкування українських книг в Австрії, міжвоєнній Польщі та навіть під час Другої світової війни. Друга спроба завести латинку для українського правопису 1859 р. — цього разу здебільшого на основі чеської орфографії — також зазнала невдачі. Втім нові пропозиції латинки для української мови, запропоновані у XX та XXI століттях, ґрунтуються переважно саме на чеському та похідному від нього[1] хорватському правописах. Крім того на Закарпатті на межі XIX–XX ст. для українського книгодрукування використовували також угорський правопис.