Закликаємо президента ветувати проект Трудового кодексу України (№1658), якщо він буде переданий президентові на підпис.
5 листопада 2015 року Верховна Рада України прийняла за основу проект нового Трудового кодексу. Цей документ суперечить Конституції України, неприпустимо звужуючи права найманих працівників на користь працедавця. Нагадуємо Вам, що більшість громадян України є саме найманими працівниками. Таким чином, згаданий законопроект істотно погіршує становище більшості населення в інтересах і без того привелійованої меншості. Серед найбільш кричущих прикладів звуження трудових прав, можна виділити наступні:
1) Порушення статті 19 Конституції (ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством):
Стаття 12 дозволяє працедавцеві без погодження з трудовим колективом видавати нормативні акти, встановлювати додаткові вимоги до працівників та визначати тривалість робочого тижня.
2) Порушення статті 24 Конституції (громадяни є рівними перед законом):
- термін попередження про звільнення (стаття 88) та про погіршення умов праці (стаття 221), згідно проекту ТК, складатиме на малих підприємствах один місяць, тоді як на інших підприємствах - два місяці;
- передбачено додаткові підстави для звільнення під час укладення строкових трудових договорів тривалістю до двох місяців (стаття 61).
3) Порушення статей 28 (право на повагу до гідності) та 32 (заборона втручання в особисте життя) Конституції:
Проект дозволяє роботодавцеві контролювати дії працівника за допомогою технічних засобів (стаття 30). Це може включати відеонагляд та перегляд електронної пошти. Працівники зазнаватимуть психологічного тиску і буде порушено їх право на приватне життя.
4) Порушення статей 36 (право вступати в профспілки) та 43 (захист від незаконного звільнення) Конституції:
Із 9 до 3 скорочується перелік підстав, за якими працедавець може звільнити робітника виключно за згодою профспілки. Стаття 111 проекту дозволяє звільняти працівників без згоди профкому за таких підстав: систематичне невиконання трудових обов’язків; прогул; перебування на лікарняному понад чотири місяці. Захиститись від незаконного звільнення за допомогою профспілки стане неможливо.
5) Порушення статті 43 Конституції (кожен має право заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає):
- працедавець зможе покладати на працівника «додаткові обов’язки», зокрема, коли йому здаватиметься, що «повна зайнятість працівника» не забезпечена (стаття 37). Виконання роботи нижчої кваліфікації додатково не оплачується. Важко уявити ситуацію, за якої працівник добровільно погодився б виконувати більше роботи за ту ж платню. Тому добитись його згоди можна буде лише шляхом тиску.
- проект встановлює, що робітник, підвищуючи кваліфікацію за рахунок працедавця, не зможе звільнитись до моменту відпрацювання певного строку, навіть якщо умови роботи погіршаться (стаття 327 проекту).
6) Порушення статті 45 Конституції (право кожного, хто працює, на відпочинок):
- залучення працівників до роботи у вихідні проводиться за письмовим наказом роботодавця (стаття 159);
- роботодавець застосовує надурочні роботи за письмовою згодою працівника (стаття 150).
Сьогодні для залучення до надурочних робіт чи робіт у вихідні необхідна згода профспілки.
Усі ці статті суперечать статті 22 Конституції України, оскільки звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод.
Окремо варто зазначити, що ухвалення Трудового Кодексу у варіанті, проголосованому Верховною Радою 5.11.2015, не має жодного стосунку до лібералізації візового режиму між Україною та ЄС. Вимогою інституцій ЄС є лише включення до українського трудового законодавства антидискримінаційних положень, які були й так внесені до чинного КЗпП під час голосування 12.11.2015.
Чемерис Володимир Володимирович