№22/175442-еп
Присвоєння капітану Горбань Владиславу Вячеславовичу, командира вертолітної ланки вертолітньої ескадрильї військової частини А3384 звання Герой України(посмертно).
Автор (ініціатор): Горбань Катерина Ігорівна
Дата оприлюднення: 06 січня 2023
Дата відповіді : 08 липня 2023
Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/175442-еп
"Присвоєння капітану Горбань
Владиславу Вячеславовичу, командира
вертолітної ланки вертолітної
ескадрильї військової частини А3384
звання Герой України (посмертно)",
оприлюднену на вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 6 січня 2023 року громадянкою
К.І.Горбань
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України "Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою Горбань Катериною Ігорівною електронну петицію № 22/175442-еп "Присвоєння капітану Горбань Владиславу Вячеславовичу, командира вертолітної ланки вертолітної ескадрильї військової частини А3384 звання Герой України (посмертно)", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до цієї петиції, за активну громадянську позицію.
На сьогодні питанням гідного відзначення кожного захисника і захисниці, які боронять Україну від російської агресії, приділяється велика увага.
Інформую, що мною видано Указ Президента України "Про присвоєння В.Горбаню звання Герой України".
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
на електронну петицію № 22/175442-еп
"Присвоєння капітану Горбань
Владиславу Вячеславовичу, командира
вертолітної ланки вертолітної
ескадрильї військової частини А3384
звання Герой України (посмертно)",
оприлюднену на вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 6 січня 2023 року громадянкою
К.І.Горбань
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України "Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану громадянкою Горбань Катериною Ігорівною електронну петицію № 22/175442-еп "Присвоєння капітану Горбань Владиславу Вячеславовичу, командира вертолітної ланки вертолітної ескадрильї військової частини А3384 звання Герой України (посмертно)", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до цієї петиції, за активну громадянську позицію.
На сьогодні питанням гідного відзначення кожного захисника і захисниці, які боронять Україну від російської агресії, приділяється велика увага.
Інформую, що мною видано Указ Президента України "Про присвоєння В.Горбаню звання Герой України".
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Я ,дружина Горбань Катерина Ігорівна, загиблого капітана пілота Горбань Владислава Вячеславовича. Прошу розглянути присвоєння звання Героя України, капітану Горбань Владиславу Вячеславовичу за проявлений героїзм та сумлінне виконання військових завдань, в протистоянні 6 березня з окупантами в повітряному бою на Миколаївщині. Він був до останнього відданий своїй Країні. Того дня російські окупанти збили два гелікоптери ЗСУ. Шестеро військовослужбовців загинули, серед них був і Горбань Владислав.
У квітні офіцеру мало виповнитися 28 років...
Владислав народився у селищі Кириківка Сумської області, на 20-й день народження своєї мами. Після закінчення 9-го класу вступив до Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І. Г. Харитоненка. Після випуску обрав напрям армійської авіації і вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Молодий офіцер поїхав на службу у Полтаву, де став командиром вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 18-ї окремої бригади армійської авіації імені Ігоря Сікорського. Літав на гелікоптері Мі-8. Виконував завдання на території АТО/ ООС. Пілот усе своє свідоме життя захищав незалежність держави.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Владислав з першого дня був на захисті українського неба. За що був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Владислав був дуже розумний та добрий. Він завжди мріяв про велику сім‘ю та дружні компанії. І в нього все було: сім‘я, велике коло друзів, поряд були всі, хто його любить і всі кого він любить. Він відважний, сміливий, постійно боровся за справедливість. Біль втрати неможливо описати, у моєму серці він живий і кожного дня я та мій маленький трьохрічний синочок продовжуємо чекати його додому. Він ніколи нікого не образив, завжди був тактичний, його харизматичність запам‘ятовувалася всім. На роботі він був відповідальний та компетентний.
Посмертно капітан Горбань нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня. Поховали захисника на Центральному кладовищі у рідному селищі Кириківка на Сумщині. На Владислава вдома чекали дружина та 3-хрічний синочок, який дуже схожий на батька.
У квітні офіцеру мало виповнитися 28 років...
Владислав народився у селищі Кириківка Сумської області, на 20-й день народження своєї мами. Після закінчення 9-го класу вступив до Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І. Г. Харитоненка. Після випуску обрав напрям армійської авіації і вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Молодий офіцер поїхав на службу у Полтаву, де став командиром вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 18-ї окремої бригади армійської авіації імені Ігоря Сікорського. Літав на гелікоптері Мі-8. Виконував завдання на території АТО/ ООС. Пілот усе своє свідоме життя захищав незалежність держави.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Владислав з першого дня був на захисті українського неба. За що був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Владислав був дуже розумний та добрий. Він завжди мріяв про велику сім‘ю та дружні компанії. І в нього все було: сім‘я, велике коло друзів, поряд були всі, хто його любить і всі кого він любить. Він відважний, сміливий, постійно боровся за справедливість. Біль втрати неможливо описати, у моєму серці він живий і кожного дня я та мій маленький трьохрічний синочок продовжуємо чекати його додому. Він ніколи нікого не образив, завжди був тактичний, його харизматичність запам‘ятовувалася всім. На роботі він був відповідальний та компетентний.
Посмертно капітан Горбань нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня. Поховали захисника на Центральному кладовищі у рідному селищі Кириківка на Сумщині. На Владислава вдома чекали дружина та 3-хрічний синочок, який дуже схожий на батька.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Корольчук Олександр Іванович
28 березня 2023
2.
Бахмачук Сергій Васильович
28 березня 2023
3.
Копаліані Анастасія Олександрівна
28 березня 2023
4.
Селіванова Єсенія Мойсеївна
28 березня 2023
5.
Левицький Олег Іванович
28 березня 2023
6.
Сичак Ірина Іванівна
28 березня 2023
7.
Полянський Владислав Володимирович
28 березня 2023
8.
Ярова Світлана Олександрівна
28 березня 2023
9.
Борушевський Ігор Олександрович
28 березня 2023
10.
Карченкова Альона Леонідівна
28 березня 2023
11.
Гамалій Руслан Анатолійович
28 березня 2023
12.
Батюк Аліна Сергіївна
28 березня 2023
13.
Микитюк Вікторія Олександрівна
28 березня 2023
14.
Калюкіна Юлія Володимирівна
28 березня 2023
15.
Вісторовська Анастасія Олександрівна
28 березня 2023
16.
Слюсар Марія Ігорівна
28 березня 2023
17.
Попова Ольона Євгенівна
28 березня 2023
18.
Марко Марина Василівна
28 березня 2023
19.
Кайдаш Ангеліна Василівна
28 березня 2023
20.
Тихоненко Віталій Васильович
28 березня 2023
21.
Міщенко Олексій Вікторович
28 березня 2023
22.
Телічак Наталія Василівна
28 березня 2023
23.
Буданцева Ольга Олександрівна
28 березня 2023
24.
Опришко Мар'яна Василівна
28 березня 2023
25.
Коваленко Анастасія Андріївна
28 березня 2023
26.
Андріяш Ольга Віталіївна
28 березня 2023
27.
Гончаренко Віталій Віталійович
28 березня 2023
28.
Твердунова Яна Миколаївна
28 березня 2023
29.
Ковальчук Любов Віталіївна
28 березня 2023
30.
Пісковець Валерія Геннадіївна
28 березня 2023