Зміна прапору України на жовто-синій.

Шановний Пане Президенте! Шановні небайдужі українці. Я, студент Київського індустріального коледжу, Неділько Михайло Юрійович, пропоную змінити Державний Прапор України з існуючого синьо-жовтого на жовто-синій, оскільки справжній український прапор започаткований Михайлом Грушевським в УНР. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі – Вищу Духовність. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати.
Тлумачення про синє небо й золоті ниви видається доволі примітивним. Воно сумнівне вже тому, вважає, наприклад, творчий директор громадського об’єднання «Освічена Україна» Анатолій Мицикан, що насправді барви нашого прапора з давніх-давен символізують дві головні стихії природи і людського буття – вогонь (жовтий колір) і воду (синій). Логічно припустити, що лише сполучення «жовтий – згори, синій – знизу» відображає вічну симетрію – божественну гармонію цих стихій. Інакше ж, якщо розмістити їх навпаки, це означатиме порушення світоладу, катастрофу, за якої вода гасить вогонь.
Наведу ще кілька важливих фактів про український прапор:
1. Саме таку, золото-блакитну символіку і принесли колись трипольці за часів грандіозного переселення народів з Північного Причорномор'я за три тисячоліття до н. е., зокрема і в Індію, де вона збереглася до наших днів в первинному вигляді. Ця країна буквально уся прикрашена таким поєднанням кольорів. Але там ви ніде не побачите, щоб синій колір домінував над жовтим.
2. Синій колір згори і жовтий знизу утворюють гексаграму "Пі". Згідно з класичною китайською Книгою змін "И-цзин", — це одне з чотирьох найгірших комбінацій. Її розшифровують так: "Будьте пильні і передбачливими. Не беріться ні за одну важливу справу, тому що вона швидше не збудеться, чим збудеться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без всяких підстав сваритеся з друзями".
Тоді як зворотне розміщення кольорів, коли жовтий розташований вгорі, а синій — внизу, утворює абсолютно іншу гексаграму "Тай", яка означає: "Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток".
3. Українська революція 1917-го року в Києві, українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися під жовто-блакитними, а не синьо-жовтими прапорами. Під жовто-синім прапором йшли у бій українські юнаки під Крутами.
4. Жовтий (золотий) і синій кольори використовувалися на гербі Руського королівства XIV століття. Вони також вживалися на гербах руських земель, князів, шляхти і міст середньовіччя і раннього нового часу.
5. У XVIII столітті козацькі прапори Війська Запорозького часто вироблялися з синього полотнища із лицарем у золотих чи червлених шатах, із золотим орнаментом та арматурою.
6. 1848 року українці Галичини використовували синьо-жовтий стяг як національний прапор.
7. Про те, що поєднання синьо-жовтих кольорів властиве Україні, свідчить той факт, що Данило Галицький, засновуючи на честь свого сина Лева місто Львів (перша згадка 1256 р.), подарував його жителям герб, на якому зображено золотого лева на синьому тлі.
8. За правилами ж геральдики, прапори зазвичай утворюють на основі гербів, які виникли раніше, ніж знамена. Отож барву верхньої смуги полотнища диктує колір самого знака, а нижньої – гербового поля. Якщо герб, наприклад, Польщі – це білий орел на червоному тлі, то відповідно й прапор біло-червоний. Тому якщо герб України – жовтий тризуб на синьому полі (чи навіть якщо взяти герб Галицько-Волинського князівства – золотий лев на синьому тлі), то й прапор має бути жовто-синій, а не навпаки.
9. На початку 1992 року китайська художниця Мао Мао попросила на одному мистецькому заході тодішнього Президента України Леоніда Кравчука зробити все від нього залежне, щоб в тільки виниклій самостійній Україні передусім змінили розміщення кольорів на головному державному символі — синьо-жовтому прапорі. Мовляв, якщо він і далі залишатиметься таким же, то під цим поєднанням кольорів країну чекає неминуча деградація,