№22/176582-еп

Звільнити Олексія Арестовича з посади радника Офісу Президента України.

Автор (ініціатор): Нотевський Олександр Єлгуджаєвич
Дата оприлюднення: 17 січня 2023
1 грудня 2020 року Олексія Арестовича було призначено на посаду радника Офісу Президента України. За словами керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, сфера відповідальності Арестовича - стратегічні комунікації у сфері національної безпеки та оборони, протидія поширенню фейків, викривленої інформації та необґрунтованих звинувачень, узгодження позиції профільних відомств і напрацювання "єдиного голосу".

За результатами двох років роботи Арестовича на цій посаді можна стверджувати, що вона була провалена. Його комунікація, публічні висловлювання та дописи систематично шкодили національній безпеці України, він неодноразово поширював фейки та викривлену інформацію всупереч позиції офіційних органів і військово-політичного керівництва України.

Це розпочалось ще до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. 9 грудня 2020 року Арестович висловився щодо проросійських телеканалів Віктора Медведчука (ZIK, 112, NewsOne) наступним чином: "Вони не є нашими ворогами, вони є представниками українських ЗМІ, які працюють за законом. Ми вітаємо їх професійну діяльність. Інша справа, що деякі особи, користуючись їхніми можливостями, доносять викривлену, перекручену або упереджену інформацію".
2 лютого 2021 року Указом Президента України №43/2021 до власників цих телеканалів були застосовані санкції, а самі телеканали заблоковані на території України у зв'язку зі шкодою, яку вони наносили національній безпеці України. Підстави для блокування рупорів Кремля, що поширювали проросійську пропаганду, були очевидні давно. Однак це не завадило раднику з питань "стратегічних комунікацій", чия задача - протидія фейкам і ворожій пропаганді - публічно їх захищати.
Вже після блокування цих телеканалів він неодноразово з'являвся в ефірах телеканалу "НАШ" (також пізніше заблокований Указом Президента України), де публічно критикував політику українізації.

З початком повномасштабного вторгнення Олексій Арестович став одним із офіційних рупорів влади (чи позиціонував себе таким). Особливу популярність йому принесли оптимістичні прогнози щодо перебігу війни, яка мала закінчитись "за 2-3 тижні" десь у березні. Навіть якщо цей та інші прогнози були особистою суб'єктивною помилкою, статус радника ОПУ надавав їм ваги і ввів населення в оману. В результаті радник Офісу Президента з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки публічно збрехав громадянам, створивши в них невиправдані надії та очікування. Вибачень за ці висловлювання так і не послідувало.

Пізніше Арестович заявив, що масований залп одночасно 48-ма ракетами "неможливий і ніколи не відбудеться". Серії ракетних ударів, коли агресором було застосовано 50, 70 і навіть 100 ракет одночасно, наводять на одну з двох думок:
а) радник з питань комунікацій у сфері оборони свідомо дезінформує населення під час війни;
б) він повністю некомпетентний і не повинен коментувати військові питання в офіційному статусі.

В ефірі Ютуб-каналу "Фейгин LIVE" Арестович заявив, що йому було надано звання полковника. Тим не менш, Міністерство оборони України спростувало цю інформацію у відповіді на депутатське звернення народного депутата Ярослава Юрчишина (№220/9311 від 23.09.2022), де заявило, що військове звання "полковник" громадянину Арестовичу О.М. не присвоювалось.

Продовжуючи свою інформаційну активність, Арестович фактично займає позицію, протилежну позиції держави та військово-політичного керівництва. Незважаючи на численні заяви вищих посадових осіб України про колективну відповідальність росіян за агресивну війну, він продовжує публічно їх виправдовувати, відбілювати громадян держави-агресора і тягнути їх в український інформаційний простір. Його заяви суголосні з російською пропагандою на Заході: "не всі росіяни винні", "путінська війна", "ненависть до росіян - це нацизм" тощо.
Подібні дії та висловлювання жодним чином не сприяють національній безпеці України, а стратегічно - завдають їй надзвичайної шкоди, збільшуючи вплив росіян та їхніх інформаційних ресурсів на Україну.

Також відомі його принизливі і образливі висловлювання щодо української мови, культури, традицій, возвеличення російської культури і заяви про те, що успішна Україна можлива лише у взаємодії з росією.

Крайнім, але найгучнішим інцидентом, було його висловлювання про "збиття" ракети Х-22 українськими силами ППО ПС ЗСУ, внаслідок чого вона, начебто, впала на житловий будинок у місті Дніпро і вибухнула.
Ця заява одразу розлетілась у пропагандистських ресурсах ворога і використовувалась для дезінформації та зняття відповідальності за жахливий теракт і воєнний злочин.
Командуванню ПС ЗСУ довелось спростувати цю заяву, однак вона вже завдала очевидної шкоди національній безпеці України.

Тут варто нагадати, що Арестовича призначили на посаду для "узгодження позиції офіційних відомств", але на третій рік роботи Арестовича та на 11-му місяці повномасштабної війни командування офіційних відомств повинно витрачати час на спростування заяв цієї особи.

Арестович не вибачився за свої заяви і не визнав вину, а послався на якогось уявного "товариша, колишнього ППОшника", що "проходив повз" і "точно чув два вибухи". Однак і ці вибачення Арестович "відкликав" уже в наступному дописі, звинувативши своїх критиків у роботі на державу-агресора.

Підсумовуючи: особа, що має статус радника Офісу Президента України, яка відповідає за стратегічні комунікації в сфері національної безпеки та оборони
- систематично поширює висловлювання і коментарі щодо перебігу війни, що не відповідають дійсності;
- виправдовує громадян держави-агресора та популяризує її культуру;
- тягне в інформаційний простір України росіян та їхні інформаційні ресурси;
- найважливіше: поширює дезінформацію, що суперечить офіційній позиції військового командування, дискредитує ЗСУ, сприяє російській пропаганді та завдає істотної шкоді національній безпеці України.

Можливо, Арестович здійснює свою медійну активність як фізична особа і не відображає позицію вищого керівництва держави, однак статус радника Офісу Президента створює враження офіційного характеру його висловлювань, надає йому штучної інформаційної і політичної ваги та, в результаті, примножує шкоду від його діяльності.
Лише звільнення Арестовича з Офісу може підтвердити, чи здійснюється це за особистою ініціативою чи за погодженням Офісу Президента.

Ці та інші відомі факти є підставами для його відставки.
Закликаємо Президента України негайно надати відповідні доручення, а керівництво Офісу Президента України вжити передбачених законодавством заходів для звільнення Олексія Арестовича з посади позаштатного радника Офісу Президента України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Мандюк Христина Романівна
17 квітня 2023
2.
Цвень Олександра Олександрівна
17 квітня 2023
3.
Бодак Наталія Олегівна
17 квітня 2023
4.
Баконь Наталія Євгенівна
17 квітня 2023
5.
Сидорак Ірина Валеріївна
17 квітня 2023
6.
Корнієнко Альона Анатоліївна
17 квітня 2023
7.
Зіман Надія Василівна
17 квітня 2023
8.
Кравчук Євген Володимирович
17 квітня 2023
9.
Мнацаканян Юлія Віталіївна
17 квітня 2023
10.
Шаргородська Олександра Ярославівна
16 квітня 2023
11.
Слобода Вікторія Вікторівна
16 квітня 2023
12.
Дивнич Ольга Андріївна
15 квітня 2023
13.
Стрілець Владислав Сергійович
15 квітня 2023
14.
Ткачук Анна Володимирівна
14 квітня 2023
15.
Дем'янюк Анна Миколаївна
14 квітня 2023
16.
Ковтуненко Роберта Ігорівна
14 квітня 2023
17.
Калазімова Діана Дмитрівна
14 квітня 2023
18.
Артюшенко Анастасія Анатоліївна
13 квітня 2023
19.
Батадєєва Анастасія Юріївна
12 квітня 2023
20.
Мікуліч Олена Петрівна
12 квітня 2023
21.
Мацюк Анастасія Сергіївна
12 квітня 2023
22.
Боднар Оксана Ярославівна
10 квітня 2023
23.
Кучерук Юлія Анатоліївна
06 квітня 2023
24.
Марару Олеся Валеріївна
05 квітня 2023
25.
Волощук Олена Андріївна
03 квітня 2023
26.
Андрущенко Олександр Петрович
02 квітня 2023
27.
Шульга Анастасія Володимирівна
31 березня 2023
28.
Дідковська Анна Євгенівна
31 березня 2023
29.
Голікова Валентина Петрівна
30 березня 2023
30.
Орленко Віктор Григорович
30 березня 2023
276
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено