Прошу присвоїти почесне звання «Героя України» (посмертно) справжньому захиснику, 1965 року народження, який боронив Україну у складі командира роти 242 батальйону ТРО Примаченко Володимир Васильович

Шановний Пане Президенте!

Я, Сакун Володимир, побратим загиблого воїна, Примаченко Володимира Васильовича, прошу присвоїти почесне звання «Героя України» (посмертно) справжньому захиснику, 1965 року народження, який боронив Україну у складі командира роти 242 батальйону ТРО.
Війну Володимиру Примаченку судилося побачити тричі. Спочатку його, молодого прикордонника, у радянському союзі відправили «виконувати інтернаціональний обов’язок» до Афганістану.
А роками пізніше, досвідченим бійцем, без пафосних прив’язок пішов виганяти ворога вже у своїй країні. Навесні 2014 року, коли був створений 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар», Володимир спочатку почав возити теплі речі, спорядження, медикаменти та їжу хлопцям на передову. А вже за місяць він разом із побратимами-афганцями добровільно поповнив ряди захисників у складі цього батальйону.
У липні батальйону «Айдар» була поставлена задача допомогти бійцям одної з бригад вийти з оточення у Луганському аеропорті, вивезти поранених та, власне, розблокувати аеропорт. Операцію бійці виконали за кілька днів. Однак, Володимир дістав важке поранення і дізнався про звільнення аеропорту вже у шпиталі.
Після АТО Володимир працював у Державній службі у справах ветеранів. А за три роки — очолив київський відділ Міністерства у справах ветеранів України.
Володимир допомагав воїнам з лікуванням і психреабілітацією. Про нього казали: «Допомога 24/7». За його сприяння видали два томи книги «Нескоренні» (автор Валентина Розуменко), в яких розповідаються історії реальних людей, які пройшли війну. А ще, завдяки його ідеї в Україні започаткували «День Добровольця» (14 березня) та «День Кіборга» (16 січня). За ініціативи Володимира створили Консультативну Раду у справах ветеранів війни та сімей загиблих захисників при Президентові України. Окрім того, він заснував ГО «Українська асоціація інвалідів АТО.
24 лютого 2022 року Володимир пішов до військкомату, Проте там йому відмовили у мобілізації: мав другу групу інвалідності внаслідок війни в зоні АТО. Вийшовши звідти, він зібрав побратимів-айдарівців та добровольців, і пішов у ТРО м. Києва. Він був одним з ініціаторів та координатором створення ТРО в Голосіївському районі м.Києва. Там він був командиром роти. В середині травня 2022 року їхня рота укріплювала позиції на Донеччині.
5 червня ціною власного життя командир роти Володимир Примаченко загинув під Бахмутом зупинивши ворога на позиції, де стався прорив.
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний в липні 2022 року направив подання до Офісу Президента на присвоєння «Героя України» Володимира Примаченка. Але з невідомих причин 13 січня 2023 року вийшов указ президента України о нагородження орденом «За мужність» 3 ступеня Примаченка Володимира Васильовича (посмертно).
Примаченко Володимир Васильович поклав своє життя за цілісність та незалежність України, був справжнім патріотом, мужнім та хоробрим воїном. Він заслуговує на присвоєння почесного звання «Героя України», оскільки до останнього свого подиху боронив територію нашої країни, віддавши найцінніше – своє життя.

З повагою, Володимир