Прошу розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, молодшому лейтенанту, командиру взводу (командиру штурмової групи) 137 окремого батальйону морської піхоти в.ч. А3821 - Самовюку Івану Григоровичу (09.10.1991 - 25.10.2022).
Загинув під час штурмових дій в районі с. Давидів Брід, Бериславського району, Херсонської обл. Боєць прожив 16 днів свого 31 року життя, яке обірвалось від осколкових поранень голови під час виконання бойових завдань пов'язаних із захистом Батьківщини.
Народився і жив Іван у м.Києві, здобувши ступінь спеціаліста в Національному авіаційному університеті за спеціальністю електронні системи. 11 років займався греко-римською боротьбою, любив і займався бігом в складі Squad UA Runners, долав значні дистанції.
Він не був кадровим військовим, але з початку повномасштабного вторгнення, завжди хотів бути корисним на війні, щодня волонтерив, допомагав військовим, допомагав в лікарнях доглядати за військовими, був донором і здавав кров. Після мобілізації мав намір зі зброєю іти і нищити ворога, а не сидіти в тилу. Захоплювався військовою справою, хватав на льоту та називав свою роботу «Найкраща робота в світі»! Удосконалювався у військовій справі та торопився жити на війні, постійно вчився новому.
Він був воїном, який, незважаючи на молодий вік, був командиром взводу (командиром штурмової групи) та зумів заслужити повагу у побратимів. Дбав за своїх, старався зберегти життя кожного бійця, достеменно продумував кожен крок, кожне завдання. Іван відчував величезну відповідальність за життя кожного бійця. Побратими з гордістю відгукуються про командира, згадуючи, що він піклувався про кожного свого бійця на бойовому. Він був Великим Воїном і Великою Людиною. Девіз «Ніхто крім нас!» був його життєвим кредом.
Пишався бути морпіхом та захищав Батьківщину в складі 137 окремого батальйону морської піхоти. Незадовго до смерті, військовослужбовець успішно пройшов смугу перешкод морського піхотинця та здобув право носити берет кольору морської хвилі та пишався цим, однак так і не встиг його надягнути...
Поховали морського піхотинця поруч з побратимами на Алеї почесних поховань Державного історико-меморіального Лук'янівського заповіднику у м. Києві.
У Івана залишились дружина і маленький синочок.
Своїм життєвим шляхом Самовюк Іван Григорович заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України!(посмертно)
Слава Україні! Слава Герою!