Нагородити посмертно Гонту Валєру Олександровича найвищою нагородою Героя України

Ми Учасникі Бойових Дій Ковеля просимо вас,нагородити Героєм України посмертно ,нашого побратима Гонти Валєри Олександровича який боронив Незалежність та Суверенитет нашої України. Валерій Гонта після закінчення машинобудівного технікуму працював електромонтажником, згодом відкрив власний магазин. Коли у 2014 році у Донецьк заїхали перші ворожі танки, продав магазин. Половину виручених коштів віддав дружині, а решту витратив на військову форму для себе й хлопців. Піщов до військкомату, аби потрапити у зону бойових дій. Але йому відмовили через стан здоров'я. Строкову військову службу не проходив, бо у юнацькі роки хворів на бронхіальну астму (важка форма),.
Вступив до “Правого сектору” і добровольцем у липні 2014 року опинився на фронті. У 2014 боєць з позивним “Гонта” брав участь в боях за Донецький аеропорт, впродовж місяця був на диспетчерській вежі. Воював за селище Піски. У рідному Ковелі Валерія записали “двохсотим”, але повернувся додому живим. Проте з обмороженими кінцівками ніг, втраченими двадцятьма кілограмами ваги.
Після двох тижнів реабілітації знову повернувся у свій підрозділ у Піски. Після отриманої контузії “Гонту” запросили у резервний “Правий сектор” під Маріуполем. Місяць тренував новачків.
У 2016 році підписав контракт і став військовослужбовцем Збройних Сил України. Вступив до 1-го батальйону 54-ої бригади, яка дислокувалася у м.Бахмуті - на передовій лінії фронту на Світлодарській дузі. Тут молодший сержант, командир бойової машини-командир 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону (в/ч А0693) воював майже рік. Мужній воїн Валерій Гонта зумів винести пораненого бійця з позицій під артилерійським вогнем. За це отримав державну нагороду - орден “За мужність” ІІІ ступеня 29грудня 2016р. 580/2016 від президента П.Порошенка також відзначений почесним нагрудним знаком за взірцевість у військовій службі 3степеня від 01.12.2016 №529 від генерала армії України В.В.Муженко
Брав участь у боях з 2014 по 2018 рік. На війні втратив слух, мав важкі поранення, закриту черепно-мозкову травму, полікістоз печінки та нирок. Після демобілізації пережив мікроінсульт. Інвалід ІІ групи, потребував постійного лікування. При тому активно допомагав бойовим побратимам у придбанні медикаментів, продуктів, вирішенні побутових питань.
Кіборга Валерія Гонту знають як сильного та нескореного, мужнього та відважного оборонця рідної землі..
З початку повномасштабного вторгнення Росії Валерій знову у бойовому строю. Служив у 14-ій бригаді. Головний сержант 2 розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч А1008 Валерій Гонта загинув 21 травня 2022 року біля населеного пункту Нагірне Донецької області. У нього залишилися дружина та двоє синів — дванадцяти і сімнадцяти років.
Валерій Гонта — людина-легенда, приклад справжнього героїзму, самопожертви, патріотизму та високої моралі.
. Ми рахуємо що він Герой України і заслуговує на це.