З метою покращення транслітерації українських слів на латиницю, пропоную використовувати латиницю за редакцією Івана Лучука (2000 року).
Згідно з нею на позначення букв "ж", "ш", "ц", "ч", "х", "ґ", "г", "и" та "й" використовувати відповідно: "ž", "š", "c", "č", "x", "g", "h", "y", "j". Для позначення "щ", "я", "ю", "є", "ї" відповідні дифтонги "šč", "ja", "ju", "je", "ji".
Я вважаю, що це полегшить іноземцям читання українських слів. Наприклад: слово "журба" за теперішньою транслітерацією - "jurba", що в деяких країнах читається, як "юрба". Також є проблеми з транслітерацією букви "и" (її замінюють на "i" або "y").