Питання строкової служби. Шлях вирішення.

Шановний, пане Президент! Увесь світ пишається героїзмом наашого мужнього та непохитного народу, вірить у те що ми є майбутнє новітньої демократії, ми є прикладом для усього світу, але


Але у нас все ще нажаль існує такі проблеми про які ніхто не говорить, а якщо і говорять то вважають що це підрив національної безпеки, хочу звернути вашу увагу на найпригніченіший прошарок військовослужбовців, а саме строковиків. Тих які з усіма з 24-го лютого 2022 року перебували у одних окопах, які відправлялись на бойові завдання, у цілому мали ті ж самі обов`язки що і військовослужбовці за контрактом та за мобілізацією. Але однакові обов`язки нажаль не означають що права які надаються, будуть теж рівними.

По-перше військовослужбовці не мають можливості пійти у відпустку, лише за сімейними обставинами, тобто строковики не такі люди як інші військовослужбовці.

По-друге військовослужбовці контрактники/мобілізовані можуть отримати додаткове грошове забеспечення, а саме "на оздоровлення" та "на вирішення соціально побутових питань", виплати яких не належать для строковиків.

По-третє усі військовослужбовці наразі мають зарплатню понад 20 000 гривень, окрім строковиків.

По-четверте строковикам не дають змоги їздити у відрядження, хоча наразі вони мало чим відрізняються від мобілізованих, а інколи навіть слугують прикладом для багатьох мобілізованих.

По-п`яте майже 66% строковиків вислужили встановлені законом України терміни служби.

По-шосте усі строковики обмежені у своїх правах, навіть коли мова заходить про звільнення.

По-сьоме якість медицини якою можуть скористатися обмежина медичним пунктом, натомість усі інші можуть брати лікарняний, або йти на обстеження. Навіть коли справа йдеться про операцію, то строковик не може на неї себе спланувати, тому що це "не є смертельно". Прикладом слугують операції з корекції зору та інші.


Через усі ці причини, строковик не може відчувати себе частиною колективу, зменшується обороноздатність карїни, строковикам стає байдуже як нести службу, через те що про них забули усі. Пропоную три напрямки дії для вирішення цієї проблеми.

1.Демобілізація строковиків які відслужили встановлений законом України термін служби, але зробити їх виїзд за кордон неможливим, для наступної хвилі мобілізації. Надати місяць для того щоби відпочити, та відчути себе знову людиною.
2.Демобілізувати строковиків та одразу ж мобілізувати у ті ж частини на ті ж посади.
3.Чекати поки строковики зовсім зневіряться у владі, та почнуть вирішати все безповоротними методами.

Багато людей вважають що немає сенсу демобілізувати строковиків, тому що їх одразу ж мобілізуют через багатий воєнний досвід, ми усвідомлюємо це, саме тому пропонуємо свій варіант, у якому нічиї права не були б порушені. Вважаю за потрібне все ж таки вирішити це питання якумога найшвидше, через можливість повторного наступу ворога.

Строковики можуть бути як і міцним тилом/фронтом, так і глухим невирішеним питанням.