Присвоєння звання Героя України старшому лейтенанту Кандибору Павлу Олександровичу та капітану Шуцману Тарасу Андрійовичу

Шановний пане Президенте!

Прошу Вас розглянути цю петицію та присвоїти звання Героя України старшому лейтенанту КАНДИБОРУ ПАВЛУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ та капітану ШУЦМАНУ ТАРАСУ АНДРІЙОВИЧУ, уродженцям Кривого Рогу та Стрия.
Це високе звання прошу присвоїти нашим захисникам за проявлені мужність та героїзм, офіцерську доблесть, відвагу, професіоналізм і приклад цілковитої довіри підлеглих під час відсічі збройної агресії у запеклих боях з ворогом у с. Олександрівка Херсонської області в період з 27 березня по 20 квітня 2022 року.
Зараз це одне з небагатьох місць на Херсонщині, знищене на 99% окупантами, куди люди приїжджають відчути атмосферу війни, на власні очі побачити, що несе «рускій мір» та відвідати ту саму місцеву школу, в якій вела криваву кругову оборону невелика група наших бійців. Ця школа стала справжньою фортецею, яку вщент знищили всіма наявними вогневими засобами, але не скорили загарбники.
Наші герої здійснили неможливе, коли, опинившись в оточенні, зібрали під своє управління бійців, які до прориву виконували завдання в населеному пункті, та разом стримали найпотужніший наступ збройних сил російської федерації, який планувався на місто Миколаїв. Цим самим захисники здійснили переломний момент у війні на півдні України, зупинивши ударний кулак агресора і не дозволивши противнику, який стягнув серйозні резерви, здійснити свої плани і прорватись до Миколаєва.
Опинившись в оточенні, впродовж 23 днів своїми силами, без будь-яких поставок води, їжі й боєприпасів та техніки, група захисників знищувала переважаючі сили противника попри те, що він неодноразово здійснював ротації підрозділів. Та, завдяки рішучим і наполегливим діям двох молодих командирів та їхніх підлеглих, ворожі угруповання щоразу зазнавали поразки. Судячи з радіоперехоплень, противник був упевнений, що замкнув у кільце цілий батальйон, однак насправді цілому 255-му мотострілецькому полку і 20 гвардійській окремій мотострілецькій бригаді, посиленими незліченними й різноманітними підрозділами різних родів військ, протистоять близько 80 осіб, повністю боєспроможних з яких - близько двох десятків.
Найголовніше те, що хлопці зі своїм завданням впорались! Ворожий наступ захлинувся, захисники вижили й лише після наказу вищого керівництва, з другої спроби змогли вивести з оточення до 70% особового складу з усіма пораненими. Один з них йшов попереду своїх бійців, прокладаючи шлях, другий, замикав пішу колону, прикриваючи відхід.
Враховуючи тривалість, співвідношення сил та засобів, це друга, найдовша кругова оборона з початку повномасштабної війни, після героїчної «Азовсталі».
Я та мешканці села Олександрівки переконані, що Україні потрібні не тільки полеглі, а й живі Герої.
Слава Україні!!!!!
Живим та полеглим героям - навіки Слава!