зміни до закону про спадкування

Доброго дня, пане Президент.
Так сталося, що я сам зіткнувся з несправедливістю щодо отримання спадщини. Якщо коротко - то я прожив у квартирі своєї бабусі більш ніж 20 років разом із нею. Три роки тому моя бабуся померла (за віком), але виявилося, що існує заповіт на зовсім іншу людину (та ще й громадянку РФ до того ж) - це племінниця моєї бабусі. Зауважу, що з бабусею проживав я, доглядав її я, хоронив її я. Усі мої сусіди по дому - за мене, і підтверджують той факт, що дана квартира повинна належати мені.
Тепер у мене, до Вас, пане Президент, питання. Невже не можна відкорегувати Закон таким чином, щоб він дозволяв кожному громадянину (бідному чи багатому) знаходити справедливість, адже моя проблема - не одинична. Багато людей зтикаються з такою несправедливістю.
Для того, щоб доказати, що заповіт не справедливий (і хто зна, за яких обставин він писався, і що коїлося у голові спадкодавця на той момент - довести це майже неможливо), у наш час потрібно мати багато знайомих, чи багато грошей, щоб насипати хабаря судді. А інакше (повірте, я цим питанням вже три роки живу) - ніяк.
І хто зна, можливо моя тітка приїде, прийме спадщину, продасть цю квартиру і забере гроші. А я - простий український хлопець, який працює у державному закладі за копійки, залишуся на вулиці. Ось така справедливість.
Гадаю, що треба вводити суд присяжних до всіх судових процесів. Мені здається, що дати хабаря можна одному судді, але десятьом - це вже складніше. Ось вам і боротьба з корупцією у судівських лавах.
А якщо ж, пане Президент, цей лист все ж таки попаде вам на очі, згадайте про те - що вас обирали ми, прості українці, бідні і богаті. І можливо ви подивитеся на мене і мою проблему, яка у самому низу, у Запоріжжі, зверху, з Банкової і все ж таки вам захочеться вирішити своєю владою не тільки маштабні проблеми, але й маленькі. Адже вирішуючі маленькі проблеми, можна уникнути великих.
З повагою до Вас,
Карпенко Кирило Павлович, 27 років.
із Запоріжжя