Присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту Миколаєнко Володимиру Вікторовичу, 1989 р.н.
Володимир народився в м. Прилуки, закінчив Теплоенергетичний факультет НТУУ КПІ, мав гострий розум та гарні організаторські здібності - працював начальником проектного відділу і завжди прагнув більшого.
Він був хорошим, надійним другом, люблячим сином, братом, чоловіком і татом. Обожнював свою дочку з моменту її народження і говорив, що пішов захищати Україну в першу чергу заради неї.
Займався американським футболом і грав за команду Бульдоги.
На початку повномасштабного вторгнення Володимир був в закордонному відрядженні, але зразу ж повернувся і став до лав Збройних сил України. Він сумлінно і тяжко тренувався та рвався в бій.
Влітку був поранений під Лисичанськом, пройшов реабілітацію та не захотів проходити комісію - як багато Воїнів він хотів продовжити боротьбу до самої Перемоги, бо не бачив майбутнє ніде, крім як в вільній Україні.
Був переведений до Національної гвардії України та на початку січня відправився знову на Схід.
Володимир загинув 13 січня, захищаючи Білогорівку. Прощання з ним було одним з найскладніших моментів життя для багатьох людей, що знали його і любили. І продовжать пам'ятати допоки живуть самі.
Він був дійсно Людиною з великої літери, тож звання Героя для нього не тільки почесне, але й заслужене