№22/181300-еп
Прошу нагородити званням Герой України посмертно, Лавренюка Володимира Володимировича, командира 2 роти, Батальйона «Поліська Січ»
Автор (ініціатор): Берегова Тетяна Василівна
Дата оприлюднення: 24 лютого 2023
Ми завжди пам'ятатимемо Героя, який став
на захист Батьківщини та віддав своє життя
Володимир Лавренюк закінчив із відзнакою факультет фізичного виховання і спорту ЖДУ імені Івана Франка та був кандидатом у майстри спорту зі спортивного
туризму
Володимир Лавренюк, позивний "Барні", командир 2 роти, батальйон "Поліська Січ"
«Барні» - воїн, якого знають в батальйоні за сміливі вчинки та відважні рішення. Такі вчинки стали
причиною високого авторитету Володимира,
справжнього визнання серед військовослужбовців.
Починав свій бойовий шлях, як командир взводу. Брав участь в боях в найгарячіших точках Донецької та Луганської областей. Його відділення, тримачи оборону, залишалися до останнього на позиціях під Попасною, забезпечуючи відхід побратимів до безпечної зони на віддалі 30 км.
Отримав контузію та легке поранення на позиціях біля Мідної Руди. Але попри це не захотів затримуватись на лікуванні та вже через два дні виявив бажання повернутись до своїх бійців.
"Вони йдуть за ним, бо він завжди думає про особовий склад. Йому лиш 24, але всі його слухають, без питань!», - так говорять про нього оточуючі. Під
шаленним вогнем переважаючих сил супротивника в
населеному пункті Весела Долина, що під Бахмутом, він прийняв рішення відводити особовий склад, чим врятував життя 80-ти побратимів.
Там бойовики з ПВК "Вагнер", пробравшись через
соняшникове поле, захопили позиції роти Барні. Проте Барні, під прикриттям ночі, силами роти успішно відбив свої позиції. Барні був викликаний на командний пункт батальйону, і в цей час противник почав черговий наступ на позиції роти значно переважаючими силами.
Командування вважало, що забрати людей в такій обстановці буде не можливим. Проте Барні був рішучим: «Якщо я зараз не поїду до своїх людей, то вони всі загинуть". Володимир негайно прибув на місце бою, та відвів побратимів в безпечне місце, чим зберіг їм життя.
Кожного разу, розповідаючи про нього, побратими кажуть: "Якби не «Барні», то нас би вже не було б".
на захист Батьківщини та віддав своє життя
Володимир Лавренюк закінчив із відзнакою факультет фізичного виховання і спорту ЖДУ імені Івана Франка та був кандидатом у майстри спорту зі спортивного
туризму
Володимир Лавренюк, позивний "Барні", командир 2 роти, батальйон "Поліська Січ"
«Барні» - воїн, якого знають в батальйоні за сміливі вчинки та відважні рішення. Такі вчинки стали
причиною високого авторитету Володимира,
справжнього визнання серед військовослужбовців.
Починав свій бойовий шлях, як командир взводу. Брав участь в боях в найгарячіших точках Донецької та Луганської областей. Його відділення, тримачи оборону, залишалися до останнього на позиціях під Попасною, забезпечуючи відхід побратимів до безпечної зони на віддалі 30 км.
Отримав контузію та легке поранення на позиціях біля Мідної Руди. Але попри це не захотів затримуватись на лікуванні та вже через два дні виявив бажання повернутись до своїх бійців.
"Вони йдуть за ним, бо він завжди думає про особовий склад. Йому лиш 24, але всі його слухають, без питань!», - так говорять про нього оточуючі. Під
шаленним вогнем переважаючих сил супротивника в
населеному пункті Весела Долина, що під Бахмутом, він прийняв рішення відводити особовий склад, чим врятував життя 80-ти побратимів.
Там бойовики з ПВК "Вагнер", пробравшись через
соняшникове поле, захопили позиції роти Барні. Проте Барні, під прикриттям ночі, силами роти успішно відбив свої позиції. Барні був викликаний на командний пункт батальйону, і в цей час противник почав черговий наступ на позиції роти значно переважаючими силами.
Командування вважало, що забрати людей в такій обстановці буде не можливим. Проте Барні був рішучим: «Якщо я зараз не поїду до своїх людей, то вони всі загинуть". Володимир негайно прибув на місце бою, та відвів побратимів в безпечне місце, чим зберіг їм життя.
Кожного разу, розповідаючи про нього, побратими кажуть: "Якби не «Барні», то нас би вже не було б".
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Можарівська Богдана Вікторівна
24 травня 2023
2.
Саневич Катерина Юріївна
24 травня 2023
3.
Романюк Олеся Ярославівна
24 травня 2023
4.
Терес Ганна Василівна
24 травня 2023
5.
Кругла Ганна Олексіївна
24 травня 2023
6.
Мовляйко Марія Михайлівна
24 травня 2023
7.
Бондар Андрій Сергійович
24 травня 2023
8.
Гасинець Тетяна Вікторівна
24 травня 2023
9.
Луцик Марта Андріївна
24 травня 2023
10.
Сорока Олена Олександрівна
24 травня 2023
11.
Цікалишин Микола Ярославович
24 травня 2023
12.
Гребенець Ілона Сергіївна
24 травня 2023
13.
Кріль Юлія Євгенівна
24 травня 2023
14.
Мурадян Анна Арменівна
24 травня 2023
15.
Гевчук Тетяна Євгеніївна
24 травня 2023
16.
Кобилянська Іванна Михайлівна
24 травня 2023
17.
Ковенько Тетяна Василівна
24 травня 2023
18.
Дієва Наталія Миколаївна
24 травня 2023
19.
Щурук Мирослав Олександрович
24 травня 2023
20.
Кульчицька Юлія Степанівна
24 травня 2023
21.
Василенко Михайло Іванович
24 травня 2023
22.
Кожушко Тетяна Володимирівна
24 травня 2023
23.
Редько Віктор Васильович
24 травня 2023
24.
Таранов Данило Миколайович
24 травня 2023
25.
Цимбалюк Тетяна Володимирівна
24 травня 2023
26.
Філь Дмитро Валерійович
24 травня 2023
27.
Семчишин Тетяна Зенонівна
24 травня 2023
28.
Ігошкіна Катерина Сергіївна
24 травня 2023
29.
Ященко Світлана Олександрівна
24 травня 2023
30.
Карпова Юлія Олександрівна
24 травня 2023