Шановний Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Ільченку Олександру Васильовичу 20.08.1974 р.н., уродженцю селища Гоща Рівненської області.
27 лютого 2022 року Олександр поповнив ряди добровольців ЗСУ. Записався у піхотинці, бо знав, що піхота - це фундамент української армії, куди йдуть лише сміливі та рішучі люди. Служив бойовим медиком 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 42 батальйону 57 ОМПБр імені кошового отамана Костя Гордієнка. Разом із побратимами боронив Луганщину, міста якої стали другим форпостом щодо стримування російської навали. Ворог готувався до наступальної операції. Він підтягував усі резерви. За добу нараховували проходження двох тисяч одиниць техніки противника. Ситуація була надскладною. Бійці 57 ОМПБр щодня й щоночі стримували ворога на передовій. Із самого початку і до кінця Олександр був на нульовій позиції. Його побратими зазначили, що він був справжнім воїном, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу. Загинув 11 травня 2022 року під час виконання бойового завдання біля селища Тошківка.
Із відеозвернення побратима – старшого солдата Олександра Хусаінова 57/42/2 в соціальних мережах ми дізналися, що це була героїчна боротьба 21 безстрашного воїна проти 2,5 рот ворога – сльозою втраченого ока говорила правда. Із надлюдською стійкістю і мужністю вони утримували свої позиції на фронті, усвідомлюючи, що на їхніх плечах лежить відповідальність за майбутнє всього українського народу. Всі вони герої, які заслуговують найвищої вдячності! За рідну українську землю луганські «кіборги» стояли живим щитом проти ворожої артилерії та танків.
Олександр із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі, українському народові та Україні. Відстоюючи та захищаючи право на наше з вами безпечне життя, він віддав своє, не шкодуючи. Він пожертвував собою заради перемоги у боротьбі не лише за нашу свободу, а й свободу всієї Європи та всіх людей вільного світу.
Я пишаюся ним, його незламністю та патріотизмом і вважаю, що Ільченко Олександр Васильович - справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно) із врученням ордена «Золота Зірка» його синові.
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто боронить та захищає Україну!
Слава Україні!