Шановний Пане Головнокомандувач! Я, дружина військовослужбовця, загиблого воїна, старшого солдата Горяйнова Максима Олександровича, 1997 року народження, прошу дати звання «Герой України» (посмертно) справжньому захиснику України, захиснику рідного Харкова.
Шлях захисника України Максим почав з юного віку, 11 клас хлопця пройшов на Майдані, також брав участь і в Харківському Євромайдані та відбивав рідне місто у сепаратистів разом з іншими патріотами. На початку російської агресії в Криму поїхав у Чонгар аби спробувати стримати ворога. Далі вступив до лав одного відомого формування НГУ, тренувався та готувався надалі захищати країну. Максим став студентом юридичного університету імені Ярослава Мудрого але так і не закінчив його, бо пішов воювати у складі ДУК ПС, виконував бойові задачі до кінця 2018 року. До 24.02.22 жив мирним життям але тренував молоде покоління та вів громадську діяльність, виступаючи проти колаборантів. З початком повномасштабного вторгнення вивіз сім‘ю у безпечне місце та одразу поїхав на захист рідного міста у складі ДУК ПС, а вже у березні приєднався до спецпідрозділу «Кракен» де і воював вже до кінця. Максим брав участь у звільненні багатьох населених пунктах, зокрема Руська Лозова, Питомник, Балаклія, Куп‘янськ, Ізюм тощо. Завжди перший рвався у бій, був на більшості бойових виходів але при цьому був доброю та скромною людиною, він просто робив свою справу та поклав своє життя аби ми жили у вільній Україні, тому я вважаю що він гідний бути Героєм України не тільки на словах, Максим має бути визнаним, дуже прошу розглянути Вас петицію та надати нагороду воїну України!