Доповнюючи петицію №22/181952-еп, що стосується вусів і борід, хочу доповнити перелік бонусів від бороди у бою з наведенням історичних фактів у різних народів.
Як відомо, вікінги (а також їхні нащадки англосакси) лякали ворогів своїми бородами (у бою при Честері англійці просто повтікали від "бородатих двоногих ведмедів із невеликими сокирами у кремезних лапах"). Нормани вважали бороду даром бога-всетворця Одіна, ознакою дорослості молодого вікінга та готовність ходити у бої. Карли (вільні люди), ярли (князі) та конунг (король усіх скандинавів) носили якнайдовші бороди, а рабам це заборонялося, бо раби були переважно нескандинавами, тобто не були нащадками Одіна.
Слов'яни не відставали від своїх північних сусідів і, крім битися голяка, носили довгі вуса та бороди (жінки-воячки також не голилися), крім того для слов'янина волосся, що росте вниз (це не лише борода) було символом коріння роду в глибині віків. Саме тому древні та сучасні волхви дохристиянської релігії взагалі не голилися. Носіння борід холопам було можливим з дозволу господаря.
Для германців і їхніх нащадків саксів борода була релігійним символом. Приносячи у жертву ворога, германець мав намазати свою бороду його кров'ю. У саксів такої кривавої традиції вже не було.
У Давньому Римі (царство, республіка, імперія, Візантія) великі бороди та вуса не носилися, бо римляни та візантійці вважали це потворним і варварським звичаєм. Бороди носили лише підкорені римлянами народи, у яких це була національна традиція. Перед в'їздом до Італіки, варвари тимчасово позбувалися бороди, що на землі варварів вважалося ганьбою, тому в Італіку ходили тільки походом.
Тому прошу дозволити ЗСУ носити бороди будь-якої довжини та густоти, це не заважатиме носити шолом, оскільки на голові волосся росте вгору і його можна голити. Приклад — бородач Мадяр.