Шановний пане Президенте, пишу цю петицію з проханням до Вас.
Свято "Міжнародний жіночий день", або ж як його часто називають в Україні "8 березня", з'явилося і затвердилося саме в Радянському Союзі, хоча й має зарубіжне коріння.
8 березня 1857 року текстильниці в Нью-Йорку вийшли на демонстрацію з вимогами покращення умов праці. 1908 року того ж числа і знову-таки в Нью-Йорку жінки-соціалістки вийшли на демонстрацію з вимогами права голосу на рівні з чоловіками, а також покращення умов праці. Ця демонстрація була пов'язана з подіями 1857 року, тому обрали саме таку дату.з 1908 року подібні демонстрації були щорічні та швидко поширилися по Європі та Америці. Тому Соціалістична Партія Америки 28 лютого 1909 року затвердила цю дату як Міжнародний день жінок. У 1910 році в Копенгагені Соціалістичний Інтернаціонал ухвалив це свято, але без конкретної дати.
Потім німецька комуністка Клара Цеткін запропонувала дату 8 березня як Міжнародний жіночий день.
У 1917 році, 8 березня (за старим стилем — 23 лютого) в Петрограді жінки вийшли на демонстрацію з гаслом "хліба і миру", щоб закріпити радянську окупаційну владу.
Вже в Радянському Союзі, російська комуністка та феміністка Олександра Коллонтай, яка презирала українську націю та український національний рух, переконала Леніна зробити Міжнародний жіночий день саме офіційним радянським святом. В 1921 році було надано державний статус цьому святу. В Радянському Союзі це свято було міцно пов'язано з соціалізмом, комунізмом і робітничим рухом загалом. 8 березня 1924 року проходило під лозунгом Леніна (покійного на той момент): «Розпочата Радянською владою справа може бути посунена вперед лише тоді, коли замість сотень жінок по всій Росії в ній візьмуть участь мільйони і мільйони жінок". Також 1977 року Генеральна Асамблея ООН закликала держав-учасниць оголосили 8 березня Міжнародним жіночим днем.
Таким чином, дата 8 березня хоч і має зарубіжне коріння, але затвердила це свято саме радянська влада, яка спричинила українцям та багатьом іншим народам болю та горя.