Пане Верховний Головнокомандувач ми просимо Вас особисто вирішити це питання, та звернути увагу на "військовослужбовців" строкової служби.
Яких навіть люди цивільні, які не мають поняття про службу в армії, несприймають вважаючи марними, за їх словами ми: «не є військовими та нічого не робимо, й отримуємо 30 тисяч гривень» (які до речі були відмінені у багатьох випадках).
То ж постає питання, про яку єдність українського народу йде мова, коли до нас ставляться - як до розхідника.
Реалії строкової служби - це бути рабом в "вільній, незалежній, європейській" державі, аргументуючи це воєнним станом, тримаючи хлопців третій рік, які не бачать ні рідних, ні коханих, ні друзів, нікого. Не бачать, як ростуть їх діти, яких вони навіть не в змозі утримувати, бо держава не вважає їх працю достойнішою за зарплатню смішніше нікуди, аж 420 гривень (в кращому випадку, буває й в 2 рази менше).
Як такий "військовослужбовець" повинен бути вмотивований боронити країну, якій на нього начхати. Чому він повинен боронити тих людей, які тичуть в нього пальцями кажучи: "ти ж срочнік". Чому хлопці по 20 і більше років повинні терпіти знущання, це собаче відношення, нескінченне очікування демобілізації.
Всі строковики вже виснажені службою 24/7.
Країна призвала нас задля підготовки резерву, на рік/півтора, чим наша демобілізація нашкодить країні ?, адже навпаки без призову на строкову службу, лиш паралізує цей процес.
Звісно ми не сліпі, та знаємо нащо нас підбурюють підписувати контракти. Бо ж один строковик підписавший контракт- це мінус один мобілізований.
Розуміємо й те, що ніхто не хоче урегульовувати це незручне питання строкової служби, чекають: "проблема вирішиться сама". Поки ми існуємо- вигідні, як дешева робоча сила, точніше майже безоплатна. І держава не хоче бачити нас в інакшому світлі.
Де та реформована армія якою заохочують в військоматах. Чому нас кожен місяць годують обіцянками.
Строкова служба, хочу нагадати від слова- "строк".
Скільки ще може тривати це узаконене кріпацтво ?
Скільки ще строковиків повинно закінчити життя самогубством, щоб до людей дійшло, що совкові методи в армії - це не те, за що треба чіплятися в сучасній Україні.
Скільки ще нам бути позбавленими волі у всіх її проявах ?
Ми теж хочемо бачити наших батьків, наших дітей та дружин.
Ми теж маємо право на життя, на свободу слова, на відпочинок та гідне ставлення.
Ми вимагаємо демобілізації військовослужбовців строкової служби, які відслужили встановлені терміни.
Прошу Вас підтримайте строковиків, досить рабства !!!