Стаття 297 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за наругу над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого, містить у собі законодавчі колізії, а тому заважають нормальному застосуванню цієї правової норми. Зокрема:
1) Наявність в об'єктивній стороні кримінального правопорушення таких суспільно небезпечних дій як "наруга" та "осквернення". За своєю суттю осквернення і є наругою, тому наявність подібного роздвоєння понять негативно впливає на розуміння цієї норми. Тому пропонується в частині 2 цієї статті замінити термін "осквернення" на "наругу", як в частині 1 цієї статті.
У випадку, якщо законодавець вважає, що ці поняття за своєю суттю різні, то є альтернативний спосіб вирішення - додати примітку до цієї статті з поясненням зазначених термінів.
2) Наявність повторення (дублювання) в частині 2 і частині 3 цієї статті стосовно наруги чи руйнування пам'ятника тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців. Проблематика цього дублювання полягає у тому, що за частину 2 передбачена санкція у вигляді: "обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк". Водночас за ті самі дії, але в частині 3 цієї статті передбачена санкція у вигляді: "...обмеження волі на строк від чотирьох до п’яти років або позбавлення волі від чотирьох до семи років".
Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України, будь-які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тому обвинувачених за наругу над пам'ятниками тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців повинно завжди тлумачитись саме за частиною 2 цієї статті якщо відсутні інші кваліфікуючі ознаки. Пропонується забрати з диспозиції частини 3 цієї статті згадане вище діяння і залишити його лише в частині 2, або ж навпаки забрати його з частини 2 та залишити в частині 3, якщо законодавець вважає що це кримінально каране діяння становить вищу суспільну небезпеку.