Я "цивільний батько" загиблого воїна ВСУ Чорноусова Володимира Сергійовича. Після повідомлення чергового з військової частини, шукав тіло сина самостійно, військомат цим не займався так як його забрали з "0" парамедики. Найшов в морзі м.Дніпро. Так як я не рідний батько, а його рідна мати та моя дружина з 1981 р. померла 18.03.2022, то акт опізнання проводили в м.Запоріжжя. Опізнання та підпис акту проводили я, та моя дочка Степура Олександра 2003 р. народження, рідна сестра по-матері, померлої моєї дружини Степури Людмили Сергійовни. Опізнання проводили 23.12.2022 р. і так, як поховання за рахунок держави було можливе тільки на початку 2023 р, так нам повідомив відповідальний представник ВСУ, то ми погодились поховати сина за свій кошт. Компенсації стандартних витрат які підлягають компенсації, моя дочка, сторона договору з ритуальною службою, отримать не може т.я. не має документу підтвержуючі рідство з загиблим. При опізнанні такого документу не требували т.я. його не існує. На момент опізнання, з моменту загибелі пройшло 24 суток, тримати тіло без поховання було не людяно.