№22/185864-еп
За реєстровані партнерства для одностатевих і різностатевих пар, на підтримку законопроєкту № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств"
Автор (ініціатор): Жеруха Петро Юрійович
Дата оприлюднення: 28 березня 2023
Дата відповіді : 26 травня 2023
Відповідь Президента України на
електронну петицію № 22/185864-еп
«За реєстровані партнерства для
одностатевих і різностатевих пар, на
підтримку законопроекту № 9103
«Про інститут реєстрованих партнерств»,
розміщену на вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 28.03.2023 громадянином
П.Жерухою, яку підтримали понад
25 тисяч громадян
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону
України «Про звернення громадян» мною розглянуто розміщену на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України електронну петицію за № 22/185864-еп «За реєстровані партнерства для одностатевих і різностатевих пар, на підтримку законопроекту
№ 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств», яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Долаючи важкі випробування, українська держава свідомо обрала рух
назустріч європейським стандартам, основу яких складають три засадничі цінності Ради Європи – демократія, верховенство права та права людини. Європейське право виходить з того, що повага та захист основоположних прав людини (передусім права на життя, свободу, особисту безпеку, заборона тортур, право на повагу до приватного та сімейного життя, заборона дискримінації) є основним обов’язком держави.
Водночас ефективне впровадження європейських стандартів прав
людини вимагає належного розуміння їх принципів і доктринальних підходів – як з боку органів публічної влади, так і з боку суспільства.
Розглядаючи влітку минулого року петицію щодо одностатевих
шлюбів, я акцентував увагу на тому, що за Конституцією України шлюб
ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка (стаття 51). В умовах воєнного чи надзвичайного стану Конституція України не може бути змінена (стаття 157 Конституції України). Тож я звернувся до Кабінету Міністрів України з пропозицією опрацювати питання щодо запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства.
Уряд у рамках реалізації Національної стратегії у сфері прав людини
доручив Міністерству юстиції України розробити та подати до Кабінету
Міністрів України законопроект про усунення дискримінаційних положень, які можуть порушувати майнові та немайнові права партнерів, що не перебувають у шлюбі, запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства. Міністерство юстиції України наразі працює над комплексним законодавчим запровадженням інституту цивільного партнерства з визначенням правових засад, порядку і наслідків його державної реєстрації, а також правового статусу й особистих немайнових та майнових прав і
обов’язків партнерів з урахуванням особливостей вже наявних правових інститутів.
Стосовно проекту Закону України «Про інститут реєстрованих
партнерств» (реєстр. № 9103) слід зазначити, що наразі він перебуває на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань правової політики й до низки його положень висловлені зауваження та пропозиції від профільних комітетів й уповноважених органів державної влади, які потребують доопрацювання задля забезпечення ефективності функціонування відповідного інституту.
Оскільки єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент –
Верховна Рада України, рішення Верховної Ради України приймаються
виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування, голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто (стаття 75, частини друга і третя статті 84 Конституції України), я звернувся до Голови Верховної Ради України з проханням розглянути порушене в електронній петиції питання.
З огляду на те, що відповідно до статті 116 Конституції України
Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, з аналогічним листом я звернувся до Прем’єр-міністра України.
Про результати розгляду порушених питань автора електронної петиції поінформують Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України.
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
електронну петицію № 22/185864-еп
«За реєстровані партнерства для
одностатевих і різностатевих пар, на
підтримку законопроекту № 9103
«Про інститут реєстрованих партнерств»,
розміщену на вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 28.03.2023 громадянином
П.Жерухою, яку підтримали понад
25 тисяч громадян
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону
України «Про звернення громадян» мною розглянуто розміщену на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України електронну петицію за № 22/185864-еп «За реєстровані партнерства для одностатевих і різностатевих пар, на підтримку законопроекту
№ 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств», яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Долаючи важкі випробування, українська держава свідомо обрала рух
назустріч європейським стандартам, основу яких складають три засадничі цінності Ради Європи – демократія, верховенство права та права людини. Європейське право виходить з того, що повага та захист основоположних прав людини (передусім права на життя, свободу, особисту безпеку, заборона тортур, право на повагу до приватного та сімейного життя, заборона дискримінації) є основним обов’язком держави.
Водночас ефективне впровадження європейських стандартів прав
людини вимагає належного розуміння їх принципів і доктринальних підходів – як з боку органів публічної влади, так і з боку суспільства.
Розглядаючи влітку минулого року петицію щодо одностатевих
шлюбів, я акцентував увагу на тому, що за Конституцією України шлюб
ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка (стаття 51). В умовах воєнного чи надзвичайного стану Конституція України не може бути змінена (стаття 157 Конституції України). Тож я звернувся до Кабінету Міністрів України з пропозицією опрацювати питання щодо запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства.
Уряд у рамках реалізації Національної стратегії у сфері прав людини
доручив Міністерству юстиції України розробити та подати до Кабінету
Міністрів України законопроект про усунення дискримінаційних положень, які можуть порушувати майнові та немайнові права партнерів, що не перебувають у шлюбі, запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства. Міністерство юстиції України наразі працює над комплексним законодавчим запровадженням інституту цивільного партнерства з визначенням правових засад, порядку і наслідків його державної реєстрації, а також правового статусу й особистих немайнових та майнових прав і
обов’язків партнерів з урахуванням особливостей вже наявних правових інститутів.
Стосовно проекту Закону України «Про інститут реєстрованих
партнерств» (реєстр. № 9103) слід зазначити, що наразі він перебуває на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань правової політики й до низки його положень висловлені зауваження та пропозиції від профільних комітетів й уповноважених органів державної влади, які потребують доопрацювання задля забезпечення ефективності функціонування відповідного інституту.
Оскільки єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент –
Верховна Рада України, рішення Верховної Ради України приймаються
виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування, голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто (стаття 75, частини друга і третя статті 84 Конституції України), я звернувся до Голови Верховної Ради України з проханням розглянути порушене в електронній петиції питання.
З огляду на те, що відповідно до статті 116 Конституції України
Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, з аналогічним листом я звернувся до Прем’єр-міністра України.
Про результати розгляду порушених питань автора електронної петиції поінформують Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України.
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Велика частина громадян і громадянок України досі позбавлена права на офіційне оформлення своїх стосунків з коханими. Ця проблема існує в Україні з моменту Незалежності, але після повномасштабного вторгнення pociї 24 лютого 2022 року вона лише загострилася, адже українці та українки щодня перебувають у небезпеці, як цивільні, так і військові. Пари, які не хочуть або не можуть оформити шлюб, не мають змоги отримати такі ж права, що й одружені. Зокрема це стосується одностатевих пар, серед яких — пари ЛГБТ+ військових.
Спільнота ЛГБТ+ військових регулярно висвітлює історії членів своєї спільноти та проблеми, з якими вони стикаються. Розголосу набули історія пари військових — Івана та Миколи, які заручені, проте не можуть вступити у шлюб через вимоги Конституції. Микола втратив руку, захищаючи українську державу. Але держава все ще не визнає сім'ю Миколи і не знайшла можливості захистити її.
Дехто з ЛГБТ+ військових не дожив до моменту, коли зможе оформити свої стосунки, як 21-річний Роман Ткаченко, що загинув під час битви на Харківщині. А його коханий в очах української держави досі для нього — ніхто.
Одностатеві партнери не можуть ухвалити рішення щодо лікування свого партнера чи партнерки, якщо він чи вона були поранені та не можуть ухвалити такі рішення самостійно, або в гіршому випадку, якщо він чи вона загинули, не можуть розпоряджатися його, її тілом, отримати спадок за пільговими умовами чи отримати соціальний захист з боку держави, як це передбачено для сімей військових чи постраждалих від війни.
Україна має легалізувати цивільні партнерства для одностатевих та різностатевих пар. Захистити тих, хто захищає її.
Суспільство до цього готове. Згідно з останніми даними соціологічного опитування National Democratic Institute та Київського міжнародного інституту соціології, 56% українців підтримують запровадження цивільних партнерств для ЛГБТ+ людей, і лише 24% виступає проти.
Оскільки Україна є державою-учасницею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (більш відомої як Європейська конвенція з прав людини або ЄКПЛ), то ця Конвенція так само як і практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо тлумачення положень Конвенції є джерелом права в Україні.
І 17 січня 2023 року Велика Палата ЄСПЛ (у справі "Федотова та інші проти Росії") підтвердила, що відсутність в державі юридичного визнання одностатевих пар є порушенням статті 8 ЄКПЛ, що закріплює право на повагу до приватного і сімейного життя.
Тобто оскільки Україна — учасниця ЄКПЛ, вона має прямий обов'язок створити механізм для реєстрації стосунків одностатевими парами. Інакше — вона порушує положення Конвенції.
Наразі на розгляді у ЄСПЛ також є справа "Маймулахін і Марків проти України", з якою заявники звернулись до ЄСПЛ ще у 2014 році. І у своєму рішенні ЄСПЛ очікувано підтвердить ту саму позицію, зазначивши, що ми як держава не зробили достатніх кроків, щоб вирішити цю ситуацію. Щобільше, ЄСПЛ, ймовірно, зверне увагу і на те, що ми не здійснювали належних заходів протягом багатьох років, хоча заявляли про це.
Так ще у Національній стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року (яка була затверджена Указом Президента України № 501/2015 від 25 серпня 2015 року), а також у відповідному Плані дій на реалізацію цієї Національної стратегії (що затверджений розпорядженням уряду № 1393-р від 23 листопада 2015 року) були положення про те, що ми маємо ухвалити законопроєкт про партнерства до 2017 року.
Але цей проєкт навіть не був розроблений. Зобов'язання перенесли до нової Національної стратегії у сфері прав людини на 2021—2023 роки, що була затверджена Указом Президента України № 119/2021 від 24 березня 2021 року та до Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2021—2023 роки, що був затверджений Кабінетом міністрів Розпорядженням № 756-р від 23 червня 2021 року.
Терміни ухвалення проєкту за новим Планом дій вже також добігають кінця. Та попри це, і попри ваше звернення як Президента України до Уряду — у відповідь на петицію № 22/144562-еп про "Легалізацію одностатевих шлюбів" з проханням розглянути можливість створення інституту зареєстрованого цивільного партнерства — належних і достатніх дій Уряд досі не вчинив.
13.03.2023 у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств" за ініціативою 11-х депутатів та депутаток з депутатської фракції політичної партії "Слуга Народу" (Шуляк О., Мережко О., Потураєв М., Мезенцева М., Гурін Д., Булах Л., Подгорна В., Швець С., Галайчук В., Бондар Г., Циба Т.), та 7-х депутатів та депутаток з депутатської фракції політичної партії "Голос" (Совсун І., Железняк Я., Устінова О., Рудик К., Стефанишина О., Цабаль В., Василенко Л.).
Мета цього проєкту — створити в Україні інститут реєстрованих партнерств, що буде доступний як для одностатевих, так і для різностатевих пар.
Ухвалення цього проєкту як Закону розв'яже проблему правового статусу, прав та обов‘язків партнерів і партнерок, правовий режим їхнього майна, питання спадкування, соціального захисту, прав у разі смерті чи зникнення одного з них тощо.
Саме тому, ми просимо Вас, Володимире Олександровичу:
1. Публічно підтримати запровадження одностатевих партнерств в Україні та законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств", що запроваджує партнерства для одностатевих та різностатевих пар.
2. Звернутися до Верховної Ради України та її керівництва з проханням негайно розглянути та підтримати законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств".
3. Звернутися до Комітету правової політики Верховної Ради України та його голови з проханням підтримати законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств".
4. Звернутися до депутатів депутатської фракції політичної партії "Слуга Народу" у Верховній Раді України з проханням проголосувати та підтримати законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств".
5. Звернутися до Погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України з проханням включити законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств" до порядку денного пленарних засідань ВРУ і визначити його як невідкладний зі скороченням термінів його розгляду.
6. Всіляко сприяти ухваленню законопроєкту № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств" та негайно підписати його після його ухвалення.
Список організацій та людей що звертаються:
1. ГО "ТОЧКА ОПОРИ ЮА"
2. Експертний ресурс Гендер в деталях
3. ГО "Українські ЛГБТ+ військові за рівні права"
4. ГО "Ліберально-Демократична Ліга України"
5. ГО "Жінки в медіа"
6. Христина Кіт, голова Асоціації жінок-юристок України "ЮрФем"
7. ГО "Ярій"
8. ГО "Gender Stream"
9. ГО "Центр жіночі перспективи"
10. ГО "Батьківська ініціатива "ТЕРГО"
11. ГО "Інститут Креативних Інновацій"
12. ГО "Інсайт"
13. Ініціатива "Марш Жінок"
14. ГО "Всеукраїнське об’єднання осіб з інвалідністю "Група активної реабілітації"
15. ГО "86"
16. Уляна Пчолкіна, громадська діячка
17. ГО "Дубль Н"
18. Інститут масової інформації
19. QUA - LGBTQ Ukrainians in America, INC
20. Всеукраїнська громадська організація "Гей-Форум України"
21. Благодійний фонд "Гендер Зед"
22. ГО "АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ"
23. Громадська організація "Асоціація ЛГБТ "ЛІГА"
24. ГО "Центр соціальних трансформацій"
25. ГО "СПЕКТР ХАРКІВ"
26. ГО "Правозахисний ЛГБТ Центр "Наш світ"
27. ГО "КИЇВПРАЙД"
28. SAAD Festival
29. ГО "Міські ініціативи та суспільні трансформації"
30. Всеукраїнська громадська організація "Гей-альянс Україна"
31. Ініціатива "Фестиваль квір-культури Одеса-Прайд"
32. ГО "Освітній центр з прав людини у Львові"
33. ГО "РАЙСЬКИЙ ПАГОРБ"
34. БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "ОДЕСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ШЛЯХ ДО ДОМУ"
35. ГО "ЦЕНТР МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ МИКОЛАЇВЩИНИ"
36. ГО "АДВОКАЦІЯ МІСТА"
37. ГС "Національна молодіжна рада України"
38. ГО "Феміністична майстерня"
39. ГС "УКРАЇНСЬКА ГЕЛЬСІНСЬКА СПІЛКА З ПРАВ ЛЮДИНИ"
40. ГО "ЦЕНТР ГРОМАДЯНСЬКИХ СВОБОД"
41. ГО "МІНЗМІН"
42. Ініціатива Національний параюридичний хаб
43. ГО "Майстерня Змін"
44. ГО "Альянс Ліберальної Молоді"
Спільнота ЛГБТ+ військових регулярно висвітлює історії членів своєї спільноти та проблеми, з якими вони стикаються. Розголосу набули історія пари військових — Івана та Миколи, які заручені, проте не можуть вступити у шлюб через вимоги Конституції. Микола втратив руку, захищаючи українську державу. Але держава все ще не визнає сім'ю Миколи і не знайшла можливості захистити її.
Дехто з ЛГБТ+ військових не дожив до моменту, коли зможе оформити свої стосунки, як 21-річний Роман Ткаченко, що загинув під час битви на Харківщині. А його коханий в очах української держави досі для нього — ніхто.
Одностатеві партнери не можуть ухвалити рішення щодо лікування свого партнера чи партнерки, якщо він чи вона були поранені та не можуть ухвалити такі рішення самостійно, або в гіршому випадку, якщо він чи вона загинули, не можуть розпоряджатися його, її тілом, отримати спадок за пільговими умовами чи отримати соціальний захист з боку держави, як це передбачено для сімей військових чи постраждалих від війни.
Україна має легалізувати цивільні партнерства для одностатевих та різностатевих пар. Захистити тих, хто захищає її.
Суспільство до цього готове. Згідно з останніми даними соціологічного опитування National Democratic Institute та Київського міжнародного інституту соціології, 56% українців підтримують запровадження цивільних партнерств для ЛГБТ+ людей, і лише 24% виступає проти.
Оскільки Україна є державою-учасницею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (більш відомої як Європейська конвенція з прав людини або ЄКПЛ), то ця Конвенція так само як і практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо тлумачення положень Конвенції є джерелом права в Україні.
І 17 січня 2023 року Велика Палата ЄСПЛ (у справі "Федотова та інші проти Росії") підтвердила, що відсутність в державі юридичного визнання одностатевих пар є порушенням статті 8 ЄКПЛ, що закріплює право на повагу до приватного і сімейного життя.
Тобто оскільки Україна — учасниця ЄКПЛ, вона має прямий обов'язок створити механізм для реєстрації стосунків одностатевими парами. Інакше — вона порушує положення Конвенції.
Наразі на розгляді у ЄСПЛ також є справа "Маймулахін і Марків проти України", з якою заявники звернулись до ЄСПЛ ще у 2014 році. І у своєму рішенні ЄСПЛ очікувано підтвердить ту саму позицію, зазначивши, що ми як держава не зробили достатніх кроків, щоб вирішити цю ситуацію. Щобільше, ЄСПЛ, ймовірно, зверне увагу і на те, що ми не здійснювали належних заходів протягом багатьох років, хоча заявляли про це.
Так ще у Національній стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року (яка була затверджена Указом Президента України № 501/2015 від 25 серпня 2015 року), а також у відповідному Плані дій на реалізацію цієї Національної стратегії (що затверджений розпорядженням уряду № 1393-р від 23 листопада 2015 року) були положення про те, що ми маємо ухвалити законопроєкт про партнерства до 2017 року.
Але цей проєкт навіть не був розроблений. Зобов'язання перенесли до нової Національної стратегії у сфері прав людини на 2021—2023 роки, що була затверджена Указом Президента України № 119/2021 від 24 березня 2021 року та до Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2021—2023 роки, що був затверджений Кабінетом міністрів Розпорядженням № 756-р від 23 червня 2021 року.
Терміни ухвалення проєкту за новим Планом дій вже також добігають кінця. Та попри це, і попри ваше звернення як Президента України до Уряду — у відповідь на петицію № 22/144562-еп про "Легалізацію одностатевих шлюбів" з проханням розглянути можливість створення інституту зареєстрованого цивільного партнерства — належних і достатніх дій Уряд досі не вчинив.
13.03.2023 у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств" за ініціативою 11-х депутатів та депутаток з депутатської фракції політичної партії "Слуга Народу" (Шуляк О., Мережко О., Потураєв М., Мезенцева М., Гурін Д., Булах Л., Подгорна В., Швець С., Галайчук В., Бондар Г., Циба Т.), та 7-х депутатів та депутаток з депутатської фракції політичної партії "Голос" (Совсун І., Железняк Я., Устінова О., Рудик К., Стефанишина О., Цабаль В., Василенко Л.).
Мета цього проєкту — створити в Україні інститут реєстрованих партнерств, що буде доступний як для одностатевих, так і для різностатевих пар.
Ухвалення цього проєкту як Закону розв'яже проблему правового статусу, прав та обов‘язків партнерів і партнерок, правовий режим їхнього майна, питання спадкування, соціального захисту, прав у разі смерті чи зникнення одного з них тощо.
Саме тому, ми просимо Вас, Володимире Олександровичу:
1. Публічно підтримати запровадження одностатевих партнерств в Україні та законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств", що запроваджує партнерства для одностатевих та різностатевих пар.
2. Звернутися до Верховної Ради України та її керівництва з проханням негайно розглянути та підтримати законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств".
3. Звернутися до Комітету правової політики Верховної Ради України та його голови з проханням підтримати законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств".
4. Звернутися до депутатів депутатської фракції політичної партії "Слуга Народу" у Верховній Раді України з проханням проголосувати та підтримати законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств".
5. Звернутися до Погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України з проханням включити законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств" до порядку денного пленарних засідань ВРУ і визначити його як невідкладний зі скороченням термінів його розгляду.
6. Всіляко сприяти ухваленню законопроєкту № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств" та негайно підписати його після його ухвалення.
Список організацій та людей що звертаються:
1. ГО "ТОЧКА ОПОРИ ЮА"
2. Експертний ресурс Гендер в деталях
3. ГО "Українські ЛГБТ+ військові за рівні права"
4. ГО "Ліберально-Демократична Ліга України"
5. ГО "Жінки в медіа"
6. Христина Кіт, голова Асоціації жінок-юристок України "ЮрФем"
7. ГО "Ярій"
8. ГО "Gender Stream"
9. ГО "Центр жіночі перспективи"
10. ГО "Батьківська ініціатива "ТЕРГО"
11. ГО "Інститут Креативних Інновацій"
12. ГО "Інсайт"
13. Ініціатива "Марш Жінок"
14. ГО "Всеукраїнське об’єднання осіб з інвалідністю "Група активної реабілітації"
15. ГО "86"
16. Уляна Пчолкіна, громадська діячка
17. ГО "Дубль Н"
18. Інститут масової інформації
19. QUA - LGBTQ Ukrainians in America, INC
20. Всеукраїнська громадська організація "Гей-Форум України"
21. Благодійний фонд "Гендер Зед"
22. ГО "АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ"
23. Громадська організація "Асоціація ЛГБТ "ЛІГА"
24. ГО "Центр соціальних трансформацій"
25. ГО "СПЕКТР ХАРКІВ"
26. ГО "Правозахисний ЛГБТ Центр "Наш світ"
27. ГО "КИЇВПРАЙД"
28. SAAD Festival
29. ГО "Міські ініціативи та суспільні трансформації"
30. Всеукраїнська громадська організація "Гей-альянс Україна"
31. Ініціатива "Фестиваль квір-культури Одеса-Прайд"
32. ГО "Освітній центр з прав людини у Львові"
33. ГО "РАЙСЬКИЙ ПАГОРБ"
34. БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "ОДЕСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ШЛЯХ ДО ДОМУ"
35. ГО "ЦЕНТР МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ МИКОЛАЇВЩИНИ"
36. ГО "АДВОКАЦІЯ МІСТА"
37. ГС "Національна молодіжна рада України"
38. ГО "Феміністична майстерня"
39. ГС "УКРАЇНСЬКА ГЕЛЬСІНСЬКА СПІЛКА З ПРАВ ЛЮДИНИ"
40. ГО "ЦЕНТР ГРОМАДЯНСЬКИХ СВОБОД"
41. ГО "МІНЗМІН"
42. Ініціатива Національний параюридичний хаб
43. ГО "Майстерня Змін"
44. ГО "Альянс Ліберальної Молоді"
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Бариляк Богдан Миронович
02 травня 2023
2.
Куриленко Дмитро Юрійович
02 травня 2023
3.
Бажура Наталія Леонідівна
02 травня 2023
4.
Ковальковська Олена Володимирівна
02 травня 2023
5.
Ісаченко Вікторія Валеріївна
02 травня 2023
6.
Науменко Людмила Василівна
02 травня 2023
7.
Мигович Галина Михайлівна
02 травня 2023
8.
Тарасенко Анастасія Вікторівна
02 травня 2023
9.
Косоротова Валерія Юріївна
02 травня 2023
10.
Легкодух Богдана Сергіївна
01 травня 2023
11.
Більчук Мар'яна Василівна
01 травня 2023
12.
Верхомій Анастасія Максимівна
01 травня 2023
13.
Бабаян Валерія Гаріківна
01 травня 2023
14.
Семенова Анна Володимирівна
01 травня 2023
15.
Шустіцький Андрій Сергійович
01 травня 2023
16.
Василик Владислав Іванович
01 травня 2023
17.
Змірлі Микола Якимович
01 травня 2023
18.
Облакевич Дмитро Сергійович
01 травня 2023
19.
Драгнєва Карина Миколаївна
01 травня 2023
20.
Черепович Зоряна Володимирівна
01 травня 2023
21.
Смик Марія Вадимівна
01 травня 2023
22.
Саєнко Євгеній Миколайович
01 травня 2023
23.
Сячін Сергій Миколайович
01 травня 2023
24.
Костків Андрій Володимирович
01 травня 2023
25.
Мельник Ілона Віталіївна
01 травня 2023
26.
Рослов Микола Володимирович
01 травня 2023
27.
Нестеренко Богдан Олегович
01 травня 2023
28.
Кухар Олена Вячеславівна
01 травня 2023
29.
Корнєєва Анастасія Геннадіївна
01 травня 2023
30.
Чорна Олена Олегівна
01 травня 2023