Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України ,Десантно-Штурмових Військ молодшому сержанту, командиру відділення БпАК, розвідувального взводу 90-го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова ,що у складі 81-ї бригади ДШВ ЗСУ в.ч. А0641 – Соловйову Дмитру Ігоровичу .

Прошу розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, молодшому сержанту, командиру відділення БпАК, розвідувального взводу 90-го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова в.ч. А0641 - Соловйову Дмитру Ігоровичу (30.11.1995 - 01.11.2022).

Загинув у пгт.Білогорівка , Сєвєродонецького району,Луганської обл. під час виконання розвідувального завдання; Враховуючи обстановку, для якісного виконання завдання, група зайняла позиції в голому полі, які вдало замаскувати не було можливості, враховуючи всі ризики група прийняла рішення попри все виконати поставлене завдання.
Виявивши противника коригували артилерійський удар, після вдалого відпрацювання збираючись покинути позиції, були виявленні аеророзвідкою противника;
Потрапивши під шквальний вогонь ворожої артилерії, не маючи належного укриття, позиції були обстріляні шрапнеллю, шрапнель влучила військовому у скроню, Боєць не дожив до свого 27ми річчя лише місяць .

Народився і жив Дмитро у м.Сєвєродонецьк. Закінчив Луганський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Потім здобув фах тіло охоронця. Захоплювався машинами, спортом. Завжди мріяв служити у десантної-штурмових військах та він здійснив свою мрію і присвятив все своє свідоме життя військовій справі. 3 2015 року служив за контрактом у лавах 3бройних сил України, учасник АТО/ООС. Після мобілізації мав намір зі зброєю іти і нищити ворога, а не сидіти в тилу. Захоплювався військовою справою, хватав все на льоту! Удосконалювався у військовій справі та поспішав жити на війні, постійно вчився новому.
Він був воїном, командиром відділення БпАК, розвідувального взводу та зумів заслужити повагу у побратимів. Дмитро був професіоналом. Сміливий, рішучий, ризиковий.
Він був Великим Воїном і Великою Людиною. Девіз «Ніхто крім нас!» був його життєвим кредом. Пишався бути десантником. Будучи пораненим множинними осколками в ногу, та отримавши важку контузію, під шквальним обстрілом ворожої БМП та артилерії надав кваліфіковану домедичну допомогу двом важкопораненим розвідникам, витягнувши їх з під завалених дерев, та підготував до евакуації після того надав кваліфіковану домедичну допомогу та виніс на собі важкопораненого командира розвідувального взводу до точки евакуації, чим врятував йому життя ризикуючи своїм. При цьому ризики загинути добираючись до точки евакуації були дуже високі, так як територію займав переважаючий противник. Після лікування Дмитро повернувся до підрозділу, де продовжив виконувати бойові завдання та прийняв свій останній бій. На рахунку Дмитра не одне врятоване життя побратимів.

Поховали військовослужбовця на Алеї Слави в Черкасах.
Своїм життєвим і бойовим шляхом Соловйов Дмитро Ігорович, позивний «Соловей» заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України!(посмертно)
Слава Україні! Слава Герою!