Шановний пане Президенте! Я, Зенц Олександра Вячеславівна, донька загиблого воїна, солдата (кіборга) Зенца Вячеслава Борисовича, прошу присвоїти йому почесне звання «Героя України» (посмертно).
Зенц Вячеслав, як справжній захисник боронив Україну з 2014 року у складі 95-ї ОДШБр. А під час повномаштабного вторгнення рф в Україну у складі 14-ї ОМБр в/ч А1008 стрільцем-помічником гранатометника.
Мій тато і перший, і другий раз не чекав повістки, а добровільно взяв до рук зброю, бо був вірним патріотом України до останніх своїх днів.
Пройшов найгарячіші точки Мар‘їнку, Піски, Дебальцеве, Попасну і Донецький аеропорт. За його «голову» окупанти оголосили нагороду у кілька десятків тисяч доларів, а побратими завжди знали, що «зі Славком йти у бій не страшно, бо він завжди прикриє своєю спиною». Він був серед тих, котрих нарекли КІБОРГАМИ за стійкість, мужність та незламність. Таким він і був у житті - незламним.
Після повномаштабного вторгнення відразу повернувся з Польщі, де на той час працював, та приєднався до лав Збройних Сил України, щоб вірно захищати цілісність та суверенітет української Держави.
У складі 14 ОМБр був направлений у Бахмут, а пізніше на Харківський напрямок, де мужньо відстоював Харківську область. У селі Тернова 10 вересня дійшов до наших кордонів з рф та вивісив там синьо-жовтий стяг нашої України. На жаль, Харківщина стала тим місцем, де востаннє обірвався з ним зв’язок і ми дві доньки, Олександра та Ельвара Зенци, навіки втратили тата. Нашу сильну підтримку та опору в житті.
Загинув Вячеслав Зенц внаслідок виконання бойового завдання 25 лютого 2023 року поблизу населеного пункту Гряниківка Харківської області.
Зенц Вячеслав Борисович поклав своє життя за цілісність та незалежність України. Був справжнім патріотом та хоробрим воїном! Хто, як не такі, як він заслуговують на звання Героя України? Адже він був Героєм у повсякденному житті та у строю ЗСУ до останнього свого подиху.