Відповідь Президента України на
електронну петицію № 22/189076-еп
"Стосовно критичної ситуації з приводу
відтоку кадрового потенціалу із судової
системи через вкрай низький рівень
оплати праці найнижчої ланки
державних службовців апаратів
загальних місцевих та апеляційних
судів,а саме секретарів судових засідань
та помічників суддів", розміщену
громадянкою Я.В.Терещенко та
оприлюднену 10 квітня 2023 року на
вебсайті Офіційного інтернет-
представництва Президента України
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону
України "Про звернення громадян" мною розглянуто розміщену громадянкою Я.В.Терещенко на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України електронну петицію
№ 22/189076-еп "Стосовно критичної ситуації з приводу відтоку кадрового потенціалу із судової системи через вкрай низький
рівень оплати праці найнижчої ланки державних службовців апаратів
загальних місцевих та апеляційних судів, а саме секретарів судових засідань та помічників суддів", яка набрала 25 000 підписів.
За Конституцією України правовий порядок в Україні ґрунтується на
засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).
16 листопада 2021 року групою народних депутатів України
зареєстровано проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів" (реєстр. № 6311), який включено до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України IX скликання та перебуває на опрацюванні в Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики.
Відповідно до Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент, до повноважень якого віднесено, зокрема, прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання (стаття 75, пункти 3 та 4 частини першої статті 85).
Частиною другою статті 101 Регламенту Верховної Ради України
передбачено, що Верховна Рада України може прийняти рішення про
визначення законопроекту невідкладним після включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України або в ході його наступного розгляду.
За Основним Законом України (пункт 6 частини першої статті 116) та
Законом України "Про Кабінет Міністрів України" (пункт 3 частини першої статті 2, стаття 29) забезпечення проведення бюджетної, фінансової політики, політики у сферах праці та зайнятості населення; розроблення проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення його виконання належить до повноважень Уряду України.
Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з
бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань (частина перша статті 13 Закону України "Про оплату праці").
За законами України "Про державну службу" (статті 50, 51) та "Про
судоустрій і статус суддів" (стаття 150) питання оплати праці державних службовців, у тому числі державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя, віднесені до компетенції Кабінету Міністрів України.
З огляду на викладене я звернувся до Кабінету Міністрів України з
проханням розглянути порушені в електронній петиції питання та
поінформувати про результати мене та автора петиції.
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Ситуація, яка склалась щодо рівня фінансового забезпечення і оплати
праці найнижчої ланки державних службовців апаратів загальних місцевих та
апеляційних судів по всій державі є такою, що призводить до систематичного
та масового звільнення працівників, що порушує нормальне функціонування
судів.
Так, середня заробітна плата працівників апарату загального місцевого суду (категорія В) складає 7586,66 грн. (з відрахуванням податків отримують по факту 6107 грн.) При тому, що мінімальна заробітна плата, яку фактично отримують більшість працівників апаратів загальних
місцевих судів складає 5 250 грн. Враховуючи соціальний, сімейний та
матеріальний стан співробітників апаратів судів (наявність непрацездатних осіб,
малолітніх утриманців, статусу матері одиначки тощо) свідчить про фінансову
неможливість та неспроможність прожити на вказану заробітну плату.
Слід звернути увагу на те, що середня заробітна плата загальних
професій по Україні згідно даними Державної служби статистики у 2022 році становила 14 857
грн. У зв’язку з цим, секретарі судових засідань, помічники та інші
працівники апаратів загальних судів масово звільняються.
Якщо ситуація не зміниться найближчим часом, у перспективі нікому буде
здійснювати фіксацію судового процесу, складати проекти процесуальних
документів та з повнотою віддачі, без альтруїзму, виконувати свої посадові обов'язки, що в свою чергу може призвести до неможливості провадження судочинства в державі.
Найбільш вразливими категоріями державних службовців апаратів
загальних місцевих та апеляційних судів до звільнення є секретарі судових
засідань. Розмір фактично отримуваної заробітної плати більшості секретарів
судових засідань у місцевих загальних судах становить 5200 – 6300 грн.
При цьому, для роботи на посаді секретаря судового засідання
вимагається наявність вищої юридичної освіти, поширюється ряд
обмежень та заборон передбачених законами України «Про державну службу»,
«Про запобігання корупції», а також законодавством у сфері судочинства, що в
сукупності з низьким рівнем оплати та широким спектром на ринку праці є вагомим аргументом для звільнення.
Ситуація з помічниками суддів та іншими службовцями апаратів
загальних місцевих та апеляційних судів з рівнем оплати праці аналогічно
критична.
Панування верховенства права у суспільстві забезпечується на сам перед
належним гарантуванням людині та громадянину права на справедливий суд та
незалежністю судової влади, як ключової умови реалізації цього права.
На міжнародному рівні доступ громадян до незалежного та справедливого
правосуддя гарантується Конвенціє про захист прав та основоположних свобод
(стаття 6) та Загальною декларацією з прав людини (статті 8), що реалізується
через можливість звернення до суду та захист прав людини у суді.
На національному рівні такий доступ до правосуддя гарантується
Конституцією України (статті 8, 32, 34, 55, 124 та 129), в силу дії якої права
людини захищаються судом, і кожний громадянин має право на захист
незалежним та справедливим судом.
Також зобов’язання щодо забезпечення доступу до правосуддя,
зміцнення судової влади та підвищення її ефективності держава Україна
взяла на себе перед Європейським співтовариством, що закріплено в статті
14 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським
Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми
державами-членами, з іншої сторони, яка ратифікована із заявою
Законом No 1678-VII від 16.09.2014.
Зобов’язання України перед світовою спільнотою щодо зміцнення
правосуддя постійно декларується в міжнародних документам.
Так зокрема, у пункті 17 Спільної заяви про особливе глобальне
партнерство між Україною та Японією від 21 березня 2023 року
зазначається, що «..лідери відзначили роль G7, включно з групою послів, у
сприянні координації в таких сферах, як судова реформа, правоохоронна
діяльність і боротьба з корупцією в Україні, що має стати основою надійного
та стабільного післявоєнного відновлення України.
Існування такого незалежного суду в державі можливе за наявності
створення відповідних гарантії незалежності судів – забезпечення належними
засобами мінімізації та усунення негативних впливів на суддів під час
відправлення ними правосуддя, спрямованих на ухвалення законного й
обґрунтованого рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 03 червня 2013 року No 3-рп/2013 зазначає, що незалежність, як складова конституційного статусу особи та її професійної діяльності визначена лише стосовно суддів і забезпечується, насамперед, державним фінансуванням та належними умовами для функціонування судів і діяльності суддів шляхом визначення у Державному
бюджеті України окремо видатків на утримання судів (частина перша статті 130);
Рівень оплати праці суддів та працівників суду на пряму впливає на
гарантії незалежності суду та забезпечення принципу верховенства права
(Рішення Конституційного суду України від 28 серпня 2020 рокуNo 10-р/2020).
На даний час на розгляді Верховної Ради України перебуває
законопроект «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус
суддів" щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів» номер 6311
від 16.11.2021, яким врегульовано проблему оплати праці працівників судів.
У зв’язку з цим, прохання до Президента України, визначити, як
невідкладний та підтримати в Парламенті законопроект «Про внесення змін до
Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо врегулювання питання
оплати праці працівників судів» номер 6311 від 16.11.2021, а також доручити
Кабінету Міністрів України вжити відповідних заходів щодо вирішення питання
з підвищенням заробітної плати, найнижчої ланки державних службовців апаратів
судів та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний законопроект
щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет.
1.
Богдан Олександр Антонович
30 червня 2023
2.
Стеценко Людмила Олександрівна
30 червня 2023
3.
Стоцький Роман Сергійович
30 червня 2023
4.
Підлубна Ірина Сергіївна
29 червня 2023
5.
Севрук Анна Климентіївна
29 червня 2023
6.
Юрків Надія Анатоліївна
29 червня 2023
7.
Костенко Ярослав Вадимович
29 червня 2023
8.
Сухаревська Марина Михайлівна
29 червня 2023
9.
Добробог Надія Михайлівна
29 червня 2023
10.
Крей Наталія Іванівна
29 червня 2023
11.
Бичехвіст Антоніна Олександрівна
29 червня 2023
12.
Шепарович Катерина Ігорівна
29 червня 2023
13.
Шевкопляс Олександр Володимирович
29 червня 2023
14.
Терещук Марина Володимирівна
29 червня 2023
15.
Трунова Оксана Іванівна
29 червня 2023
16.
Дуда Віталій Васильович
29 червня 2023
17.
Русецька Галина Анатоліївна
29 червня 2023
18.
Чулак Анатолій Віталійович
29 червня 2023
19.
Рибак Микола Ярославович
29 червня 2023
20.
Панченко Галина Вікторівна
29 червня 2023
21.
Капарник Наталія Ярославівна
29 червня 2023
22.
Вовченко Карина Олександрівна
29 червня 2023
23.
Осіпова Олена Олександрівна
29 червня 2023
24.
Мех Ігор Анатолійович
29 червня 2023
25.
Хоминець Юлія Яремівна
29 червня 2023
26.
В'язова Софія Володимирівна
29 червня 2023
27.
Дремух Іван Сергійович
29 червня 2023
28.
Лавренюк Наталія Володимирівна
29 червня 2023
29.
Чукля Маріанна Олександрівна
29 червня 2023
30.
Микитченко Інна Іванівна
29 червня 2023