Прошу нагородити мого брата Сілібжана Артема Олександровича званням Герой України посмертно!
Ми жителі Херсонської області, окупованих і до цих пір Олешок.
За час перебування в окупації мого Артема не неодноразово викрадали представники окупаційних органів влади на "перевоспитаниє", за його участь у проукраїнському мітингу у місті Олешках 8 березня, за активність и проукраїнську позицію! Артем був патріотом своєї країни! При змозі покинути рідний дім (потрапити на підконтрольну територію він зміг тільки тому що мав "білий білет") він відразу вступив до лав ЗСУ. Маючи протипоказання і не проходячи військову службу до цього Артем проходив медичний догляд вводячи в оману лікарів та військомат, за для того щоб захищати свою країну від ворога, в той час, коли здорові фізично чоловіки ховаються від військомату!
Підписавши контракт його разом з побратимами направили в Донецьку область. Наш Герой загинув 21.02.2023. Увесь час вони знаходились на нульових позиціях. Кожна телефона розмова була наповнена його оптимізмом і вірою....Останне що він казав " весною буду вдома". Нажаль так і сталося... 12.04.2023 був похований у м.Херсоні. На батьківщині.
Загинув під час євакуації з нульових позицій, поблизу Н.п.Марїнка. Він допоміг евакуюватися пораненим побратимам. А сам залишився і загинув.
Я вважаю що абсолютно кожен Воїн віддавший саме цінне що в нього було,- життя, вже Герой! Їх імена повинні знати від малого до старого. Наш небесний легіон тепер захищає нас з небес!
Герої не вмирають!