Про присвоєння почесного звання Героя України( посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України) Старшому лейтенанту, заступнику командира 34 батальйону з бойової роботи 57 ОМПБР в. ч. А 4395- Зайцю Антону Павловичу.

Прошу розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України ( посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, старшому лейтенанту, заступнику командира 34 батальйону з бойової роботи 57 ОМПБР в. ч. А4395- Зайцю Антону Павловичу (19. 12.1989- 18. 03. 2023).
Загинув внаслідок штурмових дій з переважаючими силами противника поблизу населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання по захисту території України, проявивши стійкість і мужність.
Боєць загинув в свої 33 роки життя, яке обірвалось від пострілу ворожого снайпера. Він отримав вогнепальне крізне кульове поранення голови під час виконання бойового завдання пов’язаного із захистом Батьківщини.
Народився у невеликому місті Знам’янка Кіровоградської обл. Здобув повну загальну освіту закінчивши Знам’янську школу №2. Антон був дуже талановитим юнаком. Ще у шкільному віці займався перекладами різних видань. Вільно володів англійською мовою. Мав хороший слух і грав на гітарі. Антон природжений лідер. З нього брали приклад його однолітки. Умів надихати і спрямовувати енергію в правильне русло.
У дитинстві Антон займався ліпкою з пластиліну, та був учасником для обдарованих дітей поїздкою в «Артек». Одна з колекцій, що збереглась «Кобзар» Шевченка. Він був фізично підготовленим хлопцем, оскільки захоплювався гандболом і брав участь у змаганнях. Згодом навчався в Українському державному хіміко- технологічному університеті м. Дніпро. Здобув ступень бакалавра в 2011 р. У 2012 р. отримав диплом спеціаліста. Після навчання почав працювати на Дніпровському заводі «Южмаш».
Свій військовий шлях почав навчанням на військовій кафедрі на третьому курсі. Закінчив кафедру отримав звання молодшого лейтенанта.
З початку російсько- української війни 2014 року став на захист Української державності. Захистив Донеччину в складі: 57 бригади 17 батальйонна. Пройшов шлях від командира взводу до командира роти. Приймав участь у багатьох боях. В 2015 р. спланував і разом з побратимами відбили надважливу висоту в районі Зайцевого. За цей бій згодом отримав нагороду « орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеню». Взагалі мав нагороди: « Гідність та честь» , « За військову службу України», «Срібний хрест» , «орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеню» , «Знак пошани», «Честь, Слава,Держава» , «За волонтерську діяльність» , «Ветеран військової служби» , «За оборони Зайцевого» , «За зразкову службу», «Ветеран війни», «Учасник АТО» .
Саме рота «Чехова» залишилася прикривати позиції підрозділу під час ротації. У підрозділі Антона Зайця трималася дисципліна серед військових і запроваджували всі ноу- хау, наприклад безпілотники.
Антон працював у столиці України в компанії ТОВ «Ріг Експерт» за освітою. Колеги відгукуються про нього з повагою.
З початку повномасштабного вторгнення росіян 24. 02.2022 р. знову став на захист України у складі 57 бригади . Захищав Луганщину. Приймав участь у тяжких боях за Сєверодонецьк, Лисичанськ. Згодом знищували ворога на Херсонському напрямку. Вході бойових дій у Херсонській обл.. захопили рідкісну БМП- 2М з бойовим модулем «БЕРЕЖОК» . Це була перша задокументована втрата росіян БМП-Z зданим модулем. Приймав участь у дуже важких боях в районах «Сухого ставка», «Давидового броду» і врешті решт вигнали окупантів за річку Дніпро. Далі почалися важкі бої за місто - фортецю Бахмут. Де і закінчилось життя молодого офіцера.
Він був воїном, який, незважаючи на молодий вік , був заступником командира 34 батальйону з бойової роботи 57 ОМПБР та зумів заслужити повагу у побратимів. Дбав за своїх, старався зберегти життя кожного бійця. Антон віддав душу й тіло за життя кожного українця.
Його називали «Командир з чудовою усмішкою, справжній лідер та Воїн. Спокійний, впевнений, надійний… За ним хотілось йти, не було страху».
Поховали Антона Павловича Зайця поруч з побратимом, який закрив його собою у 2015 р. , на Лук’янівському військовому кладовище у м. Києві.
У Антона залишились дружина і маленька донечка та батьки, які виховали чудову людину.
Своїм життєвим шляхом Заєць Антон Павлович заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Вічна Слава Герою України !
Прошу Президента України В. О. Зеленського присвоїти звання «Героя України» (посмертно) .