№22/190172-еп

Про присвоєння почесного звання Героя України( посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України) Старшому лейтенанту, заступнику командира 34 батальйону з бойової роботи 57 ОМПБР в. ч. А 4395- Зайцю Антону Павловичу.

Автор (ініціатор): Заєць Ганна Олегівна
Дата оприлюднення: 19 квітня 2023
Прошу розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України ( посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, старшому лейтенанту, заступнику командира 34 батальйону з бойової роботи 57 ОМПБР в. ч. А4395- Зайцю Антону Павловичу (19. 12.1989- 18. 03. 2023).
Загинув внаслідок штурмових дій з переважаючими силами противника поблизу населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання по захисту території України, проявивши стійкість і мужність.
Боєць загинув в свої 33 роки життя, яке обірвалось від пострілу ворожого снайпера. Він отримав вогнепальне крізне кульове поранення голови під час виконання бойового завдання пов’язаного із захистом Батьківщини.
Народився у невеликому місті Знам’янка Кіровоградської обл. Здобув повну загальну освіту закінчивши Знам’янську школу №2. Антон був дуже талановитим юнаком. Ще у шкільному віці займався перекладами різних видань. Вільно володів англійською мовою. Мав хороший слух і грав на гітарі. Антон природжений лідер. З нього брали приклад його однолітки. Умів надихати і спрямовувати енергію в правильне русло.
У дитинстві Антон займався ліпкою з пластиліну, та був учасником для обдарованих дітей поїздкою в «Артек». Одна з колекцій, що збереглась «Кобзар» Шевченка. Він був фізично підготовленим хлопцем, оскільки захоплювався гандболом і брав участь у змаганнях. Згодом навчався в Українському державному хіміко- технологічному університеті м. Дніпро. Здобув ступень бакалавра в 2011 р. У 2012 р. отримав диплом спеціаліста. Після навчання почав працювати на Дніпровському заводі «Южмаш».
Свій військовий шлях почав навчанням на військовій кафедрі на третьому курсі. Закінчив кафедру отримав звання молодшого лейтенанта.
З початку російсько- української війни 2014 року став на захист Української державності. Захистив Донеччину в складі: 57 бригади 17 батальйонна. Пройшов шлях від командира взводу до командира роти. Приймав участь у багатьох боях. В 2015 р. спланував і разом з побратимами відбили надважливу висоту в районі Зайцевого. За цей бій згодом отримав нагороду « орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеню». Взагалі мав нагороди: « Гідність та честь» , « За військову службу України», «Срібний хрест» , «орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеню» , «Знак пошани», «Честь, Слава,Держава» , «За волонтерську діяльність» , «Ветеран військової служби» , «За оборони Зайцевого» , «За зразкову службу», «Ветеран війни», «Учасник АТО» .
Саме рота «Чехова» залишилася прикривати позиції підрозділу під час ротації. У підрозділі Антона Зайця трималася дисципліна серед військових і запроваджували всі ноу- хау, наприклад безпілотники.
Антон працював у столиці України в компанії ТОВ «Ріг Експерт» за освітою. Колеги відгукуються про нього з повагою.
З початку повномасштабного вторгнення росіян 24. 02.2022 р. знову став на захист України у складі 57 бригади . Захищав Луганщину. Приймав участь у тяжких боях за Сєверодонецьк, Лисичанськ. Згодом знищували ворога на Херсонському напрямку. Вході бойових дій у Херсонській обл.. захопили рідкісну БМП- 2М з бойовим модулем «БЕРЕЖОК» . Це була перша задокументована втрата росіян БМП-Z зданим модулем. Приймав участь у дуже важких боях в районах «Сухого ставка», «Давидового броду» і врешті решт вигнали окупантів за річку Дніпро. Далі почалися важкі бої за місто - фортецю Бахмут. Де і закінчилось життя молодого офіцера.
Він був воїном, який, незважаючи на молодий вік , був заступником командира 34 батальйону з бойової роботи 57 ОМПБР та зумів заслужити повагу у побратимів. Дбав за своїх, старався зберегти життя кожного бійця. Антон віддав душу й тіло за життя кожного українця.
Його називали «Командир з чудовою усмішкою, справжній лідер та Воїн. Спокійний, впевнений, надійний… За ним хотілось йти, не було страху».
Поховали Антона Павловича Зайця поруч з побратимом, який закрив його собою у 2015 р. , на Лук’янівському військовому кладовище у м. Києві.
У Антона залишились дружина і маленька донечка та батьки, які виховали чудову людину.
Своїм життєвим шляхом Заєць Антон Павлович заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Вічна Слава Герою України !
Прошу Президента України В. О. Зеленського присвоїти звання «Героя України» (посмертно) .
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Лутанюк Мирослава Миколаївна
14 червня 2023
2.
Майоренко Лілія Анатоліївна
14 червня 2023
3.
Ратич Оксана Володимирівна
14 червня 2023
4.
Стовпник Яна Сергіївна
14 червня 2023
5.
Чайковський Олексій Андрійович
14 червня 2023
6.
Тищенко Дар'я Олегівна
14 червня 2023
7.
Романишин Наталія Олексіївна
14 червня 2023
8.
Євсєєва Альона Володимирівна
14 червня 2023
9.
Свириденко Людмила Юріївна
14 червня 2023
10.
Берчул Ірина Василівна
14 червня 2023
11.
Боднар Ганна Михайлівна
14 червня 2023
12.
Зубкова Вікторія Миколаївна
14 червня 2023
13.
Сівак Олег Олександрович
14 червня 2023
14.
Рошко Анна Василівна
14 червня 2023
15.
Гриньов Андрій Вікторович
14 червня 2023
16.
Фік Юлія Валеріївна
14 червня 2023
17.
Ходан Дмитро Вадимович
14 червня 2023
18.
Ходан Оксана Вячеславівна
14 червня 2023
19.
Лещенко Наталя Олександрівна
14 червня 2023
20.
Яковенко Віталій Віталійович
14 червня 2023
21.
Гавриш Юлія Анатоліївна
14 червня 2023
22.
Столярова Ельзара Саітівна
14 червня 2023
23.
Білошниченко Владислав Володимирович
14 червня 2023
24.
Дікальчук Оксана В'ячеславівна
14 червня 2023
25.
Желіско Ольга Іванівна
14 червня 2023
26.
Амінова Аліна Сергіївна
14 червня 2023
27.
Карпенко Тетяна Володимирівна
13 червня 2023
28.
Прокошин Олексій Вікторович
13 червня 2023
29.
Федюк Олеся Богданівна
13 червня 2023
30.
Дуднікова Анастасія Сергіївна
13 червня 2023
25726
голосів з 25000
необхідних
Статус: На розгляді
Збір підписів завершено