Дмитро Андрійович ЯСЕНКО (позивний «МАНГУСТ») – заступник командира десантно-штурмової роти, капітан, військовослужбовець 3 батальйонно-тактичної групи 80 десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Відзначений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня. Людинa, якa відразу після випуску з Військової академії міста Одеси потрапила в горнило Луганського aepoпopту. З літа 2014 року пройшов Станицю-Луганську, Кримське, Пiски, Торецьк, Широкіне. Скpiзь йому довіряли найнебезпечніші напрямки.
Дмитро народився у 1991 році в місті Луганськ Луганської області. У 2009 році закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна, а влітку 2014 року став випускником Військової академії (м. Одеса), де і отримав первинне офіцерське звання «Лейтенант». Після закінчення Військової академії був направлений для подальшого проходження військової служби у 3 батальонно-тактичну групу 80 окремої аеромобільної бригади на посаду командира аеромобільно-десантного взводу, звідки одразу відправився зону проведення антитерористичної операції, а саме в Міжнародний аеропорт «Луганськ», де на той час точилися жорсткі бої. За час проходження служби зарекомендував себе, як відповідальний, виважений і тактично грамотний офіцер. Неодноразово заохочувався командуванням військової частини, і врешті-решт, у серпні 2015 року був призначений командиром 1 аеромобільно-десантної роти. Зі своїм підрозділом виконував бойові задачі на найгарячіших та найвідповідальніших напрямках. У 2019 був звільнений у запас після поранення.
З початку повномасштабного вторгнення, одним із перших прийшов до рідної частини, тим самим загітувавши повернутись до строю більшість побратимів не лише зі свого підрозділу. Прийнявши посаду заступника командира десантно-штурмової роти, вже тоді він казав «Нам випала величезна честь боротися за Україну!».
Гасло «Завжди перші» були не простими словами для капітана Дмитра Ясенка. Він завжди йшов першим, особисто обирав та перевіряв позиції, завжди мав план «Б», знав війська поруч і їхні можливості, власноруч забирав 300-тих і 200-тих. Був справжнім командиром, який цінував солдат і не клав їх життя на алтар марнославства. Він мав добре серце і піклувався про інших не на словах, а на дії. У його підрозділі були найменші втрати, він мислив вільно, не шаблонно, часто змінював тактику, вигадував щось нове, він ризикував, але завжди робив це розумно. Уміло знищував ворожу техніку та особовий склад, навіть з тієї зброї, про яку жартома казали «не калібр для цього напрямку».
09 липня 2022 року капітан Ясенко Дмитро Андрійович, внаслідок підриву на замаскованому невідомому вибуховому пристрої, під час розвідки маршруту отримав важку мінно-вибухову травму та під час евакуації помер від отриманих травм.
Капітан Ясенко Дмитро Андрійович гідний отримати Звання Героя України. Народ вже визнав його героєм, тепер Держава має висловити подяку та визнання зі свого боку.
Пане Президенте, за проявлену особисту мужність та героїзм, стійкість та рішучість при виконанні службового обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя під час відсічі повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, просимо Вас нагородити державною нагородою – орденом «Золота Зірка» та присвоїти звання Героя України (посмертно) капітану ЯСЕНКУ Дмитру Андрійовичу.
Слава Україні! Героям Слава!