№22/190448-еп
Присвоїти посмертно звання "Герой України" Койляку Олегу (позивний "Берет")
Автор (ініціатор): Горальник Олександр Юрійович
Дата оприлюднення: 21 квітня 2023
17 квітня 2023 року, під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Вугледар, загинув Олег Койляк, заступник командира та кулеметник 72 ОМБр імені Чорних Запорожців (позивний "Берет").
Став на захист України після анексії Криму у 2014 році, коли на той момент йому було 20 років. Він служив на кораблі "Тернопіль" у Севастополі. Коли порт у місті було розділено на дві частини: українську та орендовану росією, країна-агресор перекрила подачу води та продуктів на їхній корабель. Потім адмірал "Тернополя" перейшов на російську сторону та наказав усім кораблям залишатися в бухті. Згодом морякам дали зійти на землю. Олег відмовився переходити на сторону ворога.
Пізніше пішов в АТО, потрапив до групи спецназу, служив у Маріуполі. Після ротації пройшов навчання у Миколаєві з оборонних дій у міській забудові. Отримав сертифікат і навчав хлопців зі своєї частини. Під час служби в Одесі він познайомився із майбутньою дружиною Каріною. У квітні 2017 року у пари народилася донька, і він вирішив переїхати додому, до Івано-Франківська, а згодом у пари народився і син. Та все ж, вторгнення росії 24 лютого 2022 року змінило всі плани, і Олег добровільно пішов захищати Україну.
Всі його побратими знають - Олег на полі бою завжди був відважним, з відсутністю страху, першим йшов до бою та активно знищував ворога. Хлопці завжди були готові йти з Олегом на любі бойові завдання, адже були впевнені у ньому навіть більше, ніж у собі. Навіть перед смертельним пораненням, він наказав хлопцям, які були поруч, відійти, та фактично взяв цей смертельний удар на себе. На момент загибелі Олегу було 30 років, у нього залишилася дружина та двоє маленьких дітей.
Прошу Президента України В.Зеленського присвоїти почесне звання "Герой України" Койляку Олегу Володимировичу.
Став на захист України після анексії Криму у 2014 році, коли на той момент йому було 20 років. Він служив на кораблі "Тернопіль" у Севастополі. Коли порт у місті було розділено на дві частини: українську та орендовану росією, країна-агресор перекрила подачу води та продуктів на їхній корабель. Потім адмірал "Тернополя" перейшов на російську сторону та наказав усім кораблям залишатися в бухті. Згодом морякам дали зійти на землю. Олег відмовився переходити на сторону ворога.
Пізніше пішов в АТО, потрапив до групи спецназу, служив у Маріуполі. Після ротації пройшов навчання у Миколаєві з оборонних дій у міській забудові. Отримав сертифікат і навчав хлопців зі своєї частини. Під час служби в Одесі він познайомився із майбутньою дружиною Каріною. У квітні 2017 року у пари народилася донька, і він вирішив переїхати додому, до Івано-Франківська, а згодом у пари народився і син. Та все ж, вторгнення росії 24 лютого 2022 року змінило всі плани, і Олег добровільно пішов захищати Україну.
Всі його побратими знають - Олег на полі бою завжди був відважним, з відсутністю страху, першим йшов до бою та активно знищував ворога. Хлопці завжди були готові йти з Олегом на любі бойові завдання, адже були впевнені у ньому навіть більше, ніж у собі. Навіть перед смертельним пораненням, він наказав хлопцям, які були поруч, відійти, та фактично взяв цей смертельний удар на себе. На момент загибелі Олегу було 30 років, у нього залишилася дружина та двоє маленьких дітей.
Прошу Президента України В.Зеленського присвоїти почесне звання "Герой України" Койляку Олегу Володимировичу.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кожедуб Єлизавета Олексіївна
21 липня 2023
2.
Ступак Тетяна Михайлівна
21 липня 2023
3.
Гончар Вадим Юрійович
21 липня 2023
4.
Свередюк Алла Ігорівна
21 липня 2023
5.
Глобенко Наталія Сергіївна
21 липня 2023
6.
Левченко Анна Олександрівна
21 липня 2023
7.
Агашкова Ганна Анатоліївна
21 липня 2023
8.
М'якішева Ірина Сергіївна
21 липня 2023
9.
Слінченко Ніка Олександрівна
21 липня 2023
10.
Солодка Ольга Леонідівна
21 липня 2023
11.
Пшеничникова Юлія Віталіївна
21 липня 2023
12.
Мацапура Олена Василівна
21 липня 2023
13.
Вельган Анастасія Олександрівна
21 липня 2023
14.
Рашевська Діана Олександрівна
21 липня 2023
15.
Оляновська Марта Степанівна
21 липня 2023
16.
Бойцун Ольга Геннадіївна
21 липня 2023
17.
Чересеу Катерина Вячеславівна
21 липня 2023
18.
Дорош Орися Олександрівна
21 липня 2023
19.
Кохан Віталія Вікторівна
21 липня 2023
20.
Кобець Марина Сергіївна
21 липня 2023
21.
Кульчицька Юлія Степанівна
21 липня 2023
22.
Гевчук Тетяна Євгеніївна
21 липня 2023
23.
Дідик Світлана Ігорівна
21 липня 2023
24.
Пономаренко Інесса Григорівна
21 липня 2023
25.
Коваль Валентина Вікторівна
21 липня 2023
26.
Бадюла Ірина Олександрівна
21 липня 2023
27.
Кульчицька Марія Іванівна
21 липня 2023
28.
Коломієць Оксана Миколаївна
21 липня 2023
29.
Макарчук Наталія Петрівна
21 липня 2023
30.
Кваснєвська Анжела Михайлівна
21 липня 2023