Шановний, Пане Президенте!
Просимо, Вас, розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю, стрільцю-снайперу 2-гої категорії, який служив у 214-му окремому спеціальному батальйоні"OPFOR"(відділення снайперів взводу снайперів) військової частини А-4574 призваний на військову службу по мобілізації 05.04.2022року другим відділом Дубенського РТЦК та СП Рівненської області - солдату ЮЗВЯКУ ТАРАСУ АНДРІЙОВИЧУ, 13серпня 1980 року народження. Який поклавши своє життя за волю своєї країни 21 жовтня 2022 року загинув внаслідок мінометного обстрілу, під час виконання обов'язків служби. Брав участь у стриманні військової агресії Російської Федерації проти України виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області.
З перших днів повномасштабного вторгнення Тарас Юзвяк не вагаючись пішов у лави Збройних Сил України. За станом здоров’я мав можливість бути далеко від війни, але за покликом душі та серця став на захист рідної землі.
Перший місяць служби перебував на Заході України, а далі впевнено та рішуче обороняв Схід своєї держави.
«Хто як не ми? Хто як не я? Хто захистить мою сім’ю окрім мене самого?»-так завжди говорив Тарас, повертаючись щоразу на фронт. Адже, Тарас Юзвяк був учасником в антитерористичної операції у 2014-2015 роках, забезпечував її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції, а саме:
м. Дебальцеве Донецької області;
населений пункт Станиця Луганська Луганської області;
населений пункт Червоний Жовтень Донецька область;
Маючи такий бойовий досвід, Тарас Юзвяк не міг просто сидіти в дома, він впевнено та рішуче з перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації був першим у місцевому військкоматі.
Його побратими зазначили, що він був справжнім воїном, вірним другом, людиною слова та мужності, зразком незламності та вірності своїй країні. Для Тараса Юзвяка справедливість і честь були завжди на першому місці.Він з честю боронив Україну, мріяв про Перемогу і робив усе для того, щоб гідно протистояти ворогу, але під час мінометного обстрілу, отримавши поранення несумісні з життям. 21.10.2022року Тарас загинув у населеному пункті Бахмут Донецької області відстоюючи та захищаючи право на наше безпечне життя, він не шкодуючи віддав своє.
В Юзвяка Тараса Андрійовича залишилися дружина з сином, батьки, сестра.