Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Постольному Олександру Миколайовичу 14.09.1976 р.н.
Герої не вмирають!
Із невимовним сумом і глибоким жалем я дізналася про непоправну втрату для нашої сім’ї – загибель безстрашного захисника.
Олександр народився в місті Люботин
Бойовий шлях Героя розпочався задовго до визвольної війни. Олександр був учасником АТО/ООС, і з 2014 року мужньо боронив рідну Україну. У складілегендарних «кіборгів» Олександр три місяці мужньо захищав Донецький аеропорт, був поранений. Як відомо, бої за Донецький аеропорт були одними з найзапекліших у війні на сході України.«Незламні «кіборги» вистояли, не встояв бетон» – ця фраза увійшла в світову історію разом із героїчним подвигом українських захисників, і Олександр був одним із них.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року, Олександр захищав Харківщину у складі Добровольчого формування територіальної громади «Хартія». У серпні минулого року підписав контракт на службу у лавах Збройних Сил. Мужньо воював під Авдіївкою і Бахмутом.
29 січня його було відправлено на бойове завдання, з ним було ще п’ять захисників,а 30 січня вважався зниклим безвісті. Їх позиція тримала оборону 10 годин проти градів.Зі слів бойового побратима, який у середині лютого зателефонував дружині Олександра : « Я бачив, що Сашу тягли у полон рашисти».
Цитуючи останні слова героя які він сказав своїй дружині: «Бережи дітей».
Олександр переніс катування рашистів, проявляючи стійкість і вірність українському народу, загинув смертю хоробрих у полоні. У рамках чергового обміну полоненими, повернутий в Україну для гідного поховання.
У Героя сиротами залишилося два неповнолітніх сина і доросла донька. Без піклування дідуся зростатиме п’ятирічний онук.
Олександр із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі, українському народові та Україні. Відстоюючи та захищаючи право на наше з вами безпечне життя, він віддав своє, не шкодуючи. Він пожертвував собою заради перемоги у боротьбі не лише за нашу свободу, а й свободу всієї Європи та всіх людей вільного світу.
Я пишаюся ним, його незламністю та патріотизмом і вважаю, що Олександр - справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто боронить та захищає Україну!
Слава Україні!