Шановний пане президент України!
Прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ Микитенко Сергію Олександровичу 18.05.1985р.н..Проживавшого м.Лубни Полтавської області.
24 лютого 2022року Сергій Олександрович поповнив ряди добровольців ЗСУ, куди йдуть лише сміливі, рішучі та відважні люди,24 лютого бригада з 20 людей серед яких був Сергій були відправлені на Харківський напрямок в 92 бригаду маючи два автомати та 20 патронів без форми, каски та бронежилетів.Прибувши на місце були обстріляні з ворожого танку і від місця де формувалася 92 бригада не залишилося нічого.Дивом залишилися живі повернулися до Лубенського районного військового комісаріату де був перенаправллений в Хмельницьку область в в/ч А 2573,а вже звідти був направлений на Харківщину . Разом з побратимами боронив Ізюмщину а районі Барвінкового місце яке стало форпостом що до стримування російської навали.Ворог готувався до наступальної операції, він підтягував усі резерви, ситуація була складеною.Бійці що дня і щоночі стримували ворога на передовій.
Його побратими зазначили ,що Сергій був справжнім воїном, людиною слова, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу.
Загинув Микитенко Сергій Олександрович 31.03.2022року під час виконання бойового завдання біля селища Мала Комишуваха за рідну Українську землю стоявши живим щитом проти ворожаї артилерії та танків.Але про його загибель нажаль ніхто не повідомив, а згодом тижня небайдужий побратим повідомив по телефону дружині що Сергій не повернувся з бойового завдання і вважається зниклим безвісти.
Жахливих пів року пошуків та недоспаних ночей, звільнивши окуповану територію від ворога, знайшли останки Сергія які передали до моргу,але пройшовши ще півроку тортур , останки Сергія вдалося повернути та поховати на рідній землі.
Відстоюючи та захищаючи право на наше з вами безпечне життя, він віддав своє не шкодуючи.Він пожертвував собою заради перемоги у боротьбі не лише за нашу свободу, а й за свободу всієї Європи.
Я пишаюся ним, його незламністю та патріотизмом, і вважаю що мій чоловік Микитенко Сергій Олександрович справжній герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду Героя України посмертно
Вічна пам'ять і шана всім воїнам хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто боронить та захищає Україну!
Слава Україні!