Про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) із врученням Ордена "Золота Зірка", військовослужбовця Збройних сил України – Демяненка Євгенія Григоровича та відновлення його офіцерського звання старшого лейтенанта.

Шановний пане Президенте!

Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) із врученням Ордена "Золота Зірка", військовослужбовця Збройних сил України – ДЕМЯНЕНКА ЄВГЕНІЯ ГРИГОРОВИЧА 07.08.1990 р.н, уродженцю селища Лісне Київської області та відновити його офіцерське звання старшого лейтенанта.

06 червня 2022 року Євгеній поповнив ряди добровольців ЗСУ. Залишивши батьків пенсіонерів, дружину і двох маленьких, малолітніх донечок (2 тижні і 3 рочки). Він дуже любив своїх дівчаток. Особливий звʼязок мав із старшою донечкою. Чекаючи батька додому на свій день народження старша донька дізнається, що її батько загинув захищаючи нашу країну. Втрата чоловіка, батька та сина - це нестерпний біль на все наше життя. Нашу сім'ю понівечили і розірвали на дві частини цією жахливою новиною.

Спочатку Євген служив у 208й Зенітно-ракетній бригаді (далі ЗРБр) у військовій частині (в/ч) А1836. Так, як він навчався у НТУУ "КПІ" ІССЗІ і працював у Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, мав спеціальне звання офіцера, старший лейтенант. До лав ЗСУ взяли його звичайним солдатом, оскільки треба було йти і захищати країну не занурюватись у бюрократичні процеси коли ворог наступає.

Під час служби у 208й ЗРБр, в/ч А1836 виконував бойові завдання з ліквідації БПЛА «Шахед» та ракет, якими російські війська обстрілювали мирне населення. Згодом був відкомандирований у розвідувально-штурмову групу 137ОБМП.

Виконуючи бойові завдання, поставлені керівництвом ЗСУ та нашої країни, ризикуючи своїм життям під мінометними і артилерійськими обстрілами, рятував дуже багато життів українським пораненим військовослужбовцям та витягав, нажаль, загиблих побратимів з поля бою.

Враховуючи те, що Євген був снайпером, позивний "Технарь", він знищив велику кількість російських загарбників, цим самим наблизивши нашу перемогу.

Разом із побратимами боронив Донеччину, міста якої стали другим форпостом щодо стримування російської навали. Воював на передовій у найгарячіших точках Донеччини: Авдіївці, Вугледарі. Днями точилися запеклі бої, ворог штурмував околиці Авдіївки. Ситуація була надскладною. Все пройшло вдало. Бійці 137ОБМП щодня й щоночі стримували ворога на передовій.

Побратими нашого Героя зазначили, що він, Євгеній, був справжнім воїном, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу.

Героїчно загинув 22 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання біля селища Красногорівка. Із надлюдською стійкістю і мужністю Євгеній з побратимами утримували свої позиції на фронті, усвідомлюючи, що на їхніх плечах лежить відповідальність за майбутнє всього українського народу. Всі вони герої, які заслуговують найвищої вдячності! За рідну українську землю донецькі «кіборги» стояли живим щитом проти ворожої артилерії та танків.

Євгеній, мій чоловік і батько моїх дітей із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі, українському народові та Україні. Відстоюючи та захищаючи право на наше з Вами безпечне життя, він віддав своє, не шкодуючи. Він пожертвував собою заради перемоги у боротьбі не лише за нашу свободу, а й свободу всієї Європи та всіх людей вільного світу.

Я пишаюся ним, його незламністю та патріотизмом і вважаю, що ДЕМЯНЕНКО ЄВГЕНІЙ ГРИГОРОВИЧ - справжній Герой, який заслуговує почесне звання Герой України (посмертно) із врученням вищезазначеного Ордена "Золота Зірка" Президентом України особисто його маленьким донечкам з подальшим відновленням офіцерського звання - старший лейтенант, щоб усе своє життя донечки пишалися своїм батьком і цінували його вчинок, який він зробив на початку повномасштабного російського вторгнення на територію України 24.02.2022р.

Враховуючи те, що питання присвоєння, відновлення військового звання офіцерського складу не належить до повноважень Президента України, визначених Конституцією України та законодавством України, прошу Вас дати доручення Головнокомандувачу Збройних Сил України, генералу Залужному Валерію Федоровичу розглянути порушене вище питання щодо відновлення військового офіцерського звання моєму чоловікові, справжньому Герою України ДЕМЯНЕНКУ ЄВГЕНІЮ ГРИГОРОВИЧУ та поінформувати мене особисто за результатами прийнятого рішення.

Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто боронить та захищає Україну!
Слава Україні!