№22/192652-еп

Прошу розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України рядовому Ляху Максиму Сергійовичу (позивний Фрост), 23 грудня 1999 року народження, який загинув при обороні міста Бахмут Донецької області 5 травня 2023 року.

Автор (ініціатор): Лях Іван Сергійович
Дата оприлюднення: 11 травня 2023
Дата відповіді : 14 листопада 2023
Відповідь Президента України
на електронну петицію № 22/192652-еп
"Прошу розглянути петицію про
присвоєння почесного звання Героя
України (посмертно)
військовослужбовцю Збройних Сил
України рядовому Ляху Максиму
Сергійовичу (позивний Фрост),
23 грудня 1999 року народження, який
загинув при обороні міста Бахмут
Донецької області 5 травня 2023 року",
оприлюднену на вебсайті Офіційного
інтернет-представництва Президента
України 11 травня 2023 року
громадянином І.С.Ляхом

Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону
України "Про звернення громадян" мною розглянуто ініційовану
громадянином І.С.Ляхом електронну петицію № 22/192652-еп "Прошу
розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України
(посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України рядовому Ляху Максиму Сергійовичу (позивний Фрост), 23 грудня 1999 року народження, який загинув при обороні міста Бахмут Донецької області 5 травня 2023 року", яку підтримали понад 25 тисяч громадян.
Дякую всім, хто долучився до використання такої форми взаємодії влади і суспільства, як електронна петиція, та висловив відповідну позицію.
Стосовно порушеного у петиції питання зазначаю таке.
Гідне відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною,
зокрема військовослужбовців, які боронять нашу державу від російського агресора, є конституційним повноваженням Президента України та безумовним пріоритетом для мене як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державні нагороди України"
статути і положення про державні нагороди визначають підстави для
нагородження, а також встановлюють порядок нагородження та інші правила.
Відповідно до Статуту звання Герой України, затвердженого Указом
Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002 (зі змінами),
попередній розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.
Наразі до складу вказаної експертної групи входять представники
Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Офісу Президента України.
За результатами комплексного розгляду згаданою експертною групою
порушеного питання та на підставі подання про відзначення державною нагородою, внесеного в установленому порядку Головнокомандувачем Збройних Сил України, мною видано Указ Президента України від 29.09.2023 № 672/2023, відповідно до якого Ляху Максиму Сергійовичу присвоєно звання Герой України (посмертно).

В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
З самого початку повномаштабного вторгнення Максим «Фрост» Лях зайняв активну позицію у підтримці нашої країни, на той момент він був студентом вищого навчального закладу в Польщі і мав вищу освіту в Україні (академ відпустка), проходив навчання в академії ШАГ, за напрямком IT-технологій та не проходив строкової служби (тоді йому було 22 роки). До військкомату Фрост прийшов разом зі своїм 18 річним братом. Однак ми отримали відмову - буцімто в силу юного віку та недостатньої бойової підготовки. Втім нас це не зупинилося - ми з Максимом без довгих роздумів подали заявку на вступ до Добровольчого Українського Корпусу Правий Сектор. І невдовзі потрапили на навчальну базу Правого Сектору 3го стрілецького батальйону, відмінно склавши іспити з тактичної медицини і бойової підготовки. Через 8 днів навчання нас відправили в 4 роту, що базувалась на той момент в Авдіївці, де ми більше чотирьох місяців виконували бойові завдання. А після сформованої 67 ОМБР були найзапекліші точки фронту - Кремінна, і нарешті Бахмут. Як доброволець, він розумів, що не відмовиться від найтяжчої роботи, і мужньо боронив Україну більше року. Достовірність моїх слів підтвердять всі побратими: в цього хлопця ніколи не було страху, на нього можна покластися. Максим діставав поранених побратимів, займався евакуацією - він був настільки універсальним солдатом, що будь-яку роботу робив якісно незалежно від задачі. Я і Фрост - оператори ПЗРК, але в Бахмут нас відправили піхотою. Під час тяжких боїв за Бахмут Фрост врятував мене, свого молодшого брата, якого тяжко поранило за два дні до своєї загибелі. Коли мене поранило, я стікав кровʼю. Сили були лише на те, щоб думати: це все, кінець. І після влучання осколків, здавалося що мене декілька хвилин паралізувало. Однак брат не дав загинути: вибіг з будівлі під ворожим вогнем, і відтягнув мене з-під обстрілів, надав професійну медичну допомогу, без якої я б не вижив, не давав втратити свідомість, через велику втрату крові та біль, знеболювальних препаратів в нас не було, витягнув з рота залишки зубів, і передав медикам. А сам повернувся на позиції і тримав оборону, розуміючи що себе може не вберегти - знав, що там лишилися побратими з меншим досвідом і рівнем підготовки. Він 200 годин оборонявся. Без харчування, води та сну, не випускаючи зброю з рук, знищував ворога. Хоча й міг вийти разом з братом - але лишився, тому що обрав волю або смерть. Він міг евакуюватися, проте віддав життя за нас, українців. Моєму Фросту буде назавжди буде 23, але ми маємо зробити все, щоб памʼять про нього жила завжди.
Слава гідному Сину України! Прошу підтримати петицію.
Молодший брат, воїн Сил оборони України, Іван Лях.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Брагуш Лариса Василівна
07 липня 2023
2.
Осоволюк Неля Анатоліївна
07 липня 2023
3.
Якимович-Копина Мар'яна Володимирівна
07 липня 2023
4.
Бондар Кароліна Володимирівна
07 липня 2023
5.
Муравська Ірина Сергіївна
07 липня 2023
6.
Ліщенко Сергій Григорович
07 липня 2023
7.
Свізєва Інна Олександрівна
07 липня 2023
8.
Галич Анастасія Сергіївна
07 липня 2023
9.
Прокоф'єв Сергій Андрійович
07 липня 2023
10.
Петрик Тетяна Миколаївна
07 липня 2023
11.
Мосійчук Софія Федорівна
07 липня 2023
12.
Пришляк Максим Віталійович
07 липня 2023
13.
Кириченко Ганна Сергіївна
07 липня 2023
14.
Глизь Олександр Вікторович
07 липня 2023
15.
Коваленко Анастасія Сергіївна
07 липня 2023
16.
Гордок Ігор Ігорович
07 липня 2023
17.
Кретова-Гладкіх Марина В'ячеславівна
07 липня 2023
18.
Гонак Олександр Сергійович
07 липня 2023
19.
Рудюк Ольга Миколаївна
07 липня 2023
20.
Тушинська Віта Вікторівна
07 липня 2023
21.
Гібаленко Вікторія Валеріївна
07 липня 2023
22.
Полос Наталія Миколаївна
07 липня 2023
23.
Довбня Єлизавета Геннадіївна
07 липня 2023
24.
Гончаренко Вікторія Володимирівна
07 липня 2023
25.
Терно Юлія Сергіївна
07 липня 2023
26.
Рибалка Юлія Анатоліївна
07 липня 2023
27.
Владімірова Олена Олегівна
07 липня 2023
28.
Фарафонтов Дмитро Ігорович
07 липня 2023
29.
Фасольник Галина Миколаївна
07 липня 2023
30.
Ювченко Олена Володимирівна
06 липня 2023
25546
голосів з 25000
необхідних
Успішно підтримано
Збір підписів завершено