№22/192764-еп

Присвоєння звання Героя України (посмертно) Пашкуляку Артуру Васильовичу, військовослужбовцю Головного управління розвідки Міністерства оборони України, бійцю чеченського миротворчого батальйону імені Шейха Мансура, за виняткову хоробрість, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності української держави, вірність військовій присязі.

Автор (ініціатор): Мішко Іван Іванович
Дата оприлюднення: 12 травня 2023
З початку повномасштабного вторгнення росії, багато мешканців та уродженців нашої громади захищає Україну від навали агресора. На жаль багато з них віддали найцінніше що в них є це їх життя, це майбутнє мирне життя теперішніх воїнів та захисників.
Однією з найяскравіших та найгероїчніших постатей цієї війни є наш земляк , який певний час проживав в нашій громаді та мешканець м. Мукачево Пашкуляк Артур Васильович 17.08.1979р. - 02.04.2023р.
Артур фактично з квітня 2022р. знаходиться на вістрі бойових дій, в найгарячіших точках нашої країни - Запоріжжя, Херсон, Харківський напрямок та Бахмут. Зважаючи на ту обставину що з початку вторгнення і до квітня 2022р. Артур не мав можливості відправитись на фронт, він зорганізував доставку військової амуніції, продуктів харчування, транспортних засобів і інших речей на місця дислокації багатьох підрозділів ЗСУ і намагався зосередитьсь на волонтерській діяльності. Але за першої ж можливості, а саме в квітні 2022р., він поповнив лави добровольців в об’єднаному батальйоні ім. Шейха Мансура, в складі якого переважно воюють іноземці – мусульмани. Артур влився в героїчні ряди звитяжного батальйону і через деякий час, завдячуючи своєму характеру, силі, незламності та звитязі став одним з лідерів – командирів даного батальону. Він очолив не штабний підрозділ, не підрозділ пов'язаний з логістикою та забезпеченням. Ні, він взяв на себе найнебезпечніші дії, а саме керувати штурмовим розвідувальним підрозділом який було названо «Групою Махно» так як «Махно» - був бойовий позивний героя. Даний підрозділ здійснював свою місію переважно на «нулі» або навіть за 15-20 км на території противника.
В подальшому, відзначившись в проведенні успішних розвідувальних операції та реалізувавши свою відчайдушну звитягу на полі бою, Артур Пашкуляк вирішив професійно пов’язати себе з професією захисника нашої держави, та ним було укладено контракт з в/ч А 0515 яка відноситься до ГУР МО України.
Хочемо звернути увагу на той факт що Артур, медійно також працював для мотивації захисників, його фрази які він викрикував в бою а саме « Се Мукачево дєтка» та «Все буде чьотко» стали мемними, завдяки чому багато українців збагнули яких героїчних та безстрашних воїнів виховує Мукачівська земля. А людей які знаходяться в тилу мотивував бути гордими за своїх захисників які є на передовій, та ставав для них прикладом героїзму.
Завдячуючи постаті Пашкуляк Артура , ми можем дійсно гордитись тим що він виріс на нашій землі, гордитись його незламністю та волею до перемоги, гордитись тим що задля перемоги його не зупиняли ні надлюдські випробування, ні постійні обстріли, ні поранення ні інші обставини. Його зупинила виключно смерть, яка забрала героя 02.04.2023р. Артур помер від важких осколкових поранень захищаючи м. Бахмут Донецької області.
Зважаючи на викладене вважаємо за необхідне, відзначити подвиг Артура Пашкуляка, нашого земляка, перед народом України, перед своїми побратимами і присвоїти йому звання Герой України (посмертно) за бойові досягнення під час російсько - Української війни. При цьому звертаю увагу що цю ініціативу згодні підтримати і ряд мусульманських організацій України, і спільноти вихідців з кавказьких країн а також бойові товариші з ГУР МО України.
Громадяни населених пунктів Верхньокоропецької сільської ради три рази надавали довіру А.В.Пашкуляку й обирали депутатом Мукачівської районної ради.
Мав організаторські здібності, тактовний, самокритичний, принциповий, мав розвинуте почуття відповідальності за доручену справу. Приймав розумні та виважені рішення. Разом з дружиною виховував двох дітей. Дочка навчається в Львівській Національному університеті імені Івана Франка, а син навчається в школі.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Науменко Тетяна Вікторовна
07 червня 2023
2.
Лалак Олександр Вікторович
07 червня 2023
3.
Кухар Іоанна Іванівна
07 червня 2023
4.
Оштук Катерина Олександрівна
07 червня 2023
5.
Єрмоленко Оксана Миколаївна
07 червня 2023
6.
Ятченко Ірина Ігорівна
07 червня 2023
7.
Волокітін Олег Олексійович
07 червня 2023
8.
Сторожук Поліна Сергіївна
07 червня 2023
9.
Пижевський Юрій Степанович
07 червня 2023
10.
Вістовський Ігор Михайлович
07 червня 2023
11.
Дворецька Анастасія Юріївна
07 червня 2023
12.
Волкова Поліна Сергіївна
07 червня 2023
13.
Грицишен Лілія Анатоліївна
07 червня 2023
14.
Буняк Наталія Вікентіївна
06 червня 2023
15.
Куцко Роман Андрійович
06 червня 2023
16.
Скакун Олена Анатоліївна
06 червня 2023
17.
Асауленко Євгеній Вікторович
06 червня 2023
18.
Білокура Юлія Русланівна
06 червня 2023
19.
Боборико Катерина Вікторівна
06 червня 2023
20.
Гищук Олександр Юрійович
06 червня 2023
21.
Кудрик Сергій Володимирович
06 червня 2023
22.
Левчишин Євгеній Андрійович
06 червня 2023
23.
Давиденко Олег Вікторович
06 червня 2023
24.
Кузуб В'ячеслав Сергійович
06 червня 2023
25.
Есатова Вєтаніє Айдерівна
06 червня 2023
26.
Сніжко Юлія Олександрівна
06 червня 2023
27.
Кривенко Ірина Сергіївна
06 червня 2023
28.
Семенюк Наталія Миколаївна
06 червня 2023
29.
Романенко Владислав Максимович
06 червня 2023
30.
Тітаренко Юлія Ігорівна
06 червня 2023
14391
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 67 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.