Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України – старшому сержанту 54 ОРБ – Костюченку Сергію Петровичу 16.04.1977 р. н.

Присвоїти звання Героя України (посмертно)

Шановний Пане Президенте!

Прошу Вас розглянути петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) Костюченку Сергію Петровичу, старшому сержанту відділення взводу вогневої підтримки 54 ОРБ.
Шлях військового Сергій Петрович розпочав у 1995 р. зі строкової служби у внутрішніх військах спеціального призначення в підрозділі «Ягуар» на посаді заступника командира штурмового взводу – старшого інструктора частини спеціального призначення внутрішніх військ. В 1997 р. здобув найвищу нагороду спецназу – Краповий берет – ознаку найвищих досягнень та виняткової гордості спецпризначенців.
У 2014-2015 рр. добровольцем брав безпосередню участь в антитерористичній операції. Службу проходив в 54 ОРБ на посаді головного сержанта командира відділення роти глибинної розвідки.
Сергій та його група здобували зразки військового озброєння з російським маркуванням та передавали його найвищому керівництву держави як доказ участі росії у цій війні.
Перебуваючи у Донецькій області, неодноразово зі своєю групою організовував відбиття нападів диверсантів, влаштовували засідки ворогу. Підрозділ Сергія захопив стратегічно важливу висоту, здійснював численні рейди в тил ворога, здобуваючи дані про розташування військ, їх комунікацію та комплектування. В результаті активної розвідувальної діяльності Сергій із ввіреною йому групою розробили детальний план розташування всіх важливих військових об’єктів окупованого міста Горлівка, за що втретє були представлені до нагороди.
Костюченко Сергій Петрович налагоджував контакти з мешканцями окупованих територій, які надавали інформацію щодо пересування ворога. Під час Дебальцівського котла допомагав нашим військовим виходити з оточення, тим самим врятувавши багато життів.
Тричі Сергій та бійці його відділення були представлені до нагороди, але у зв’язку із «регулярною» втратою документів, нагороджені не були. Але самовідданість, мужність, сміливість, патріотизм та професіоналізм воїна, командира відділення роти глибинної розвідки удостоїлись дуже дорогої народної нагороди – слів військових побратимів: «Дякую, що допоміг вижить!».
В лютому 2022 р. з початком повномасштабного вторгнення зі словами: «Ти зрозумій, Я ПО-ІНШОМУ НЕ МОЖУ!», за покликом серця повернувся з-за кордону та продовжив службу в 54 ОРБ на посаді старшого сержанта, номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки.
Костюченко Сергій Петрович загинув під час виконання бойового завдання 10 червня 2022 р. під Бахмутом.
24 березня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, а орденом «За мужність» II ступеня нагороджений посмертно.
Пане Президенте, шановний Володимире Олександровичу, просимо Вас нагородити посмертно почесним званням Героя України відважного і мужнього захисника Костюченка Сергія Петровича, який віддав своє життя за Україну в цілому і кожного з нас окремо! За нашу волю та незалежність!
Справедливість має бути відновлена! Неймовірна звитяга Сергія повинна бути закарбована в пам’яті народу!