Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (з метою встановлення справедливої плати судового збору для малого та середнього бізнесу в разі оскарження податкових повідомлень – рішень, які виносяться органами Державної фіскальної служби).

Косякін Руслан Васильович, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, б.10/12, кв. 80.
За ініціативою Прем’єр - міністра України (законопроект № 2862 від 15.05.2015р.) Верховною Радою України прийнято Закон України №484-VIII від 22.05.2015р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
В серпні він був підписаний Президентом України.
Зазначеним законом внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», якими, в тому числі, встановлена нова ставка судового збору для всіх юридичних осіб - за подання до адміністративного суду позову майнового характеру 1,5 % від ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
При цьому, верхня межа у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, яка існувала до прийняття зазначеного закону №484-VIII від 22.05.2015р., скасовується.
Для малого та середнього бізнесу в Україні ці зміни, фактично, несуть пряме обмеження їх конституційного права, - права на оскарження в суді рішень органів державної влади, яке закріплене ст.55 Конституції України, а також підвищують корупційні ризики в органах Державної фіскальної служби.
В теперішній час адміністративні суди вже розглядають сотні тисяч позовів представників бізнесу до органів ДФС про скасування незаконно донарахованих штрафів, про повернення не відшкодованого ПДВ та ін. Позови складають десятки мільярдів гривень.
Більшість цих справ є заздалегідь програшними для податкових органів через сталу судову практику та позицію Верховного суду України.
Тепер, з 1 вересня, на вимогу МВФ, бюджет буде поповнюватися юридичними особами сумами у розмірі 1,5 % від таких позовів за розгляд таких справ в суді.
З корумпованою, не реформованою судовою владою, ймовірність прийняття суддею справедливого рішення вже на першій інстанції залишається низькою, тож бізнесу, скоріш за все, потрібно буде сплачувати ще більше (110% від суми першого збору) на етапі апеляційного оскарження та, можливо ще більше (120% від суми першого збору), при касаційному оскарженні.
В теперішній час процедура адміністративного, досудового оскарження рішень органів ДФС залишається вкрай неефективної, багато платників податків навіть не подають скаргу до вищого податкового органу, а відразу позиваються до суду.
Посадові особи органів ДФС, фактично, не несуть ніякої відповідальності за внесення до актів перевірок завідомо неправдивої інформації, будь-яких власних припущень, на підставі яких до бізнесу застосовуються багатомільйонні штрафні санкції.
Обов’язок оскарження в суді таких штрафів, в разі незгоди, полягає на підприємстві, що перевірявся.
Без проведення реформи фіскальної служби, за результатами якої функцію досудового (адміністративного) оскарження рішень податкових органів було б передано третій незалежній особі, з урахуванням теперішньої відсутності верхнього обмеження в сумі судового збору, призведе до ще більшого росту корупції в органах ДФС.
Підприємство під час перевірки органами ДФС буде ставитися перед вибором – або оскаржувати придумані порушення в суді, сплачуючи величезні кошти судового збору за відновлення справедливості чи «домовлятися» з перевіряючими.
Так, дійсно, закон встановлює паритетний обов’язок суб’єктів владних повноважень сплачувати судовий збір в таких же розмірах, що і бізнес, однак, слід враховувати, що органи державної влади фінансуються з державного бюджету, тобто за рахунок тих самих платників податків України – юридичних осіб.
Податковий інспектор не сплачує судовий збір з власної кишені.
Також, слід враховувати, що кількість та вартість позовів суб’єктів господарювання до суду на податкові рішення органів ДФС є незрівнянно вищою, ніж кількість та вартість судових позовів органів ДФС до бізнесу.
Згідно фінансово-економічного обґрунтування до вищезазначеного законопроекту №2862 від 15.05.2015р., метою відміни верхньої межі розміру ставок судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру є відміна фактично існуючих необґрунтованих пільг платникам судового збору – суб’єктам