Присвоєння звання Героя України ( посмертно) військовослужбовцю ЗСУ Панкратову Віталію Вікторовичу 30.08.84 р.н., уроженцю Київської області, Бориспільського району, м.Яготин, за вагомий внесок у перемогу України.

ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ.

Прошу Вас розглянути петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) Панкратову Віталію Вікторовичу, військовослужбовцю Збройних Сил України, молодшому сержанту, командиру 3-го відділення, 3 взводу, 4 батальону 77 ОАеМБр, вч А4355, який своєю кров'ю і життям довів право носити це почесне звання.
Панкратов Віталій з жовтня 2021р. брав активну безпосередню участь у збереженні територіальної цілісності та захисту України, спочатку в складі 95 ОДШБр, в/ч А0281, а потім новоствореної 77 ОАеМБр, вч А4355. Він, за покликом серця, добровільно пішов до лав ЗСУ за контрактом у жовтні 2019 року, хоча був звільнений від строкової служби за станом здоров'я. Будучи патріотом Батьківщини, він не один раз звертався до військомату з проханням підписати контракт та боронити незалежність України. Переконання, що Донецьк, з яким його пов'язували родинні зв'язки, це Україна, спонукало його служити в АТО. Так він прийняв присягу на вірність Україні восени 2019 року і служив у складі 95 ОДШБр, в/ч А0281 .
Війна застала Віталія в горячій точці, в смт.Зайцево. Він з перших днів війни, до останнього подиху, щитом стояв боронячи свою Батьківщину, не шкодуючи сил і здоров'я. Мав позитивну характеристику від керівництва, відмінно виконував свої обов'язки, користувався повагою у побратимів, з якими стояв непохитно в обороні своєї Держави. Незважаючи на переваги ворога в кількості і в озброєнні, більше року Панкратов Віталій Вікторович воював на передовій і не раз довів право на звання Героя Батьківщини своєю кров'ю. Він мав два поранення, перше, контузію, він отримав 14.03.2022 р. під час безпосередньої участі у бойових діях, по захисту Батьківщини в районі н.п. Вугледар. Вдруге Віталій отримав кульове поранення гомілки ноги при виконанні бойового завдання в районі н.п. Курульки, Харківської області, під час ближнього бою. Коротка реабілетація в медичних закладах і знову на передову...
Він майже не бачився з сім'єю, без відпустки, без ротації. Вдома, на яготинщині, Віталія дуже чекали і не дочекались двоє діток - донечка, 9 років та син - 2 роки, пасинок - 10 років, дружина, матір і відчим, інші його рідні і близькі.
У серпні 2022 року, Віталія перевели у новостворену 77 ОАеМБр, вч А4355, де він отримав підвищення. Будучи молодшим сержантом, командиром відділення, Віталій, який пройшов довгий шлях солдата, дав собі обіцянку, що не лише буде виконувати поставлені перед ним бойові завдання, а й робитиме все, від нього залежне, по збереженню життів побратимів. Але доля не пощадила його самого. Відстоюючи та захищаючи право на наше з вами безпечне життя, 11.01.2023 року, Панкратов Віталій Вікторович, під час кровопролитної битви у одній з найгарячиших точок фронту, під Соледаром, у нерівному бою з ворогом, віддав найцінніше - своє життя. Він виконав поставлене військове завдання, і хоча Соледар не утримали, але завдяки і його стійкості вдалося виграти додатковий час і сили, укріпити оборону, а значить Віталій виконав дану собі обіцянку - виконав бойове завдання і, нажаль ціною свого життя, але зберіг життя багатьох побратимів.
Ми пишаємся ним, його незламністю та патріотизмом.
Пане Президенте, шановний Володимире Олександровичу, просимо Вас нагородити (посмертно) почесним званням Героя України відважного і мужнього захисника Батьківщини Панкратова Віталія Вікторовича, який віддав своє життя за Україну в цілому і кожного з нас окремо! За нашу волю та незалежність!
Неймовірна звитяга Віталія повинна бути закарбована в пам’яті народу!
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!