Шановний пане президенте, Володимире Олександровичу!. Прошу присвоїти почесне звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно) моєму чоловіку ТКАЧУК ЄВГЕНІЮ ПАВЛОВИЧУ, який на наступний день повномасштабного вторгнення пішов захищати нашу Батьківщину, залишивши вдома дружину, хворого батька та донечку Оленку (7р.) І синочка Остапчика(1,5р.). Женя пішов на світанку поцілувавши сплячих діток. А перед цим цілий день і вечір провівши в полі, бо потрібно було доорати, те , що не встигли. Адже Женя все життя працював біля землі, він нею жив.Отримавши професію тракториста він мирно трудився хліборобом у своєму рідному селі Луканівка на Миколаївщині. Коли у 2014 році розпочалися військові дії на Сході України він пішов захищати територіальну цілісність нашої держави від російських агресорів, повернувшись у 2016році додому, де на нього вже чекала донечка Оленка, яка народилась 6 травня 2015р. Повернувшись з АТО Женя мирно трудився обробляючи одноосібно землю. Він мріяв про синочка і про те, як діти виростуть, а він передасть їм всі свої набуті знання та вміння. Але 24 лютого 2022 року розпочалась ця жахлива війна і вже наступного дня, не роздумуючи Женя вирушив боронити Україну. Сподіваючись всім серцем повернутись знову додому і побачити, як виростуть діти. Але 15 травня 2022року о 05:30 перебуваючи на бойовому чергуванні Женя загинув у селі Солодке Волновахського району Донецької області, під час артобстрілу отримавши поранення несумісні з життям.
Женя був дуже доброю, чуйною, справедливою людиною. Він всім намагався допомогти, виручити.Мав велике добре серце, був опорою для своєї родини.
Вибачте, я не вмію дуже гарно писати, але повірте, Женя дійсно гідний носити почесне звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ ,хоча б посмертно. Тому вся наша родина просить Вас, пане Президенте, почути нас та гідно вшанувати пам'ять про справжнього Героя нашої Батьківщини , завдяки якому ми маємо сьогодні.
Низький уклін, пошана та вічна пам'ять ТКАЧУК ЄВГЕНІЮ ПАВЛОВИЧУ .Герою Слава!