Шановний Президенте!Прошу розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України ( посмертно). Майже з перших днів повномасштабної війни мій батько , сержант Щолкін Олег Володимирович (позивний Чайка) 6 серпня 1966 року народження, за власним бажанням пішов до військомату з ціллю воювати та захищати нашу країну . Уже маючи бойовий досвід він пройшов підготовку до відправки на передову , строком в 1 місяць в Чернігові .З першого дня перебування в ЗСУ зайняв посаду командир танка, мав гарні навики управління зброєю , артилерією та командуванням екіпажу. Під чітким командуванням сержанта Чайки було здійснено близько 1500 вистрілів з танку і 90 % ударів по ворогу нанесені точно в ціль. Олег професійно виконував всі накази без страху та сумніву , піднімав бойових дух побратимів і сам ніколи навіть думки не мав опускати руки , це може підтвердити кожен хто воював разом з ним . Майже весь час він перебував на гарячих точках , на нулі. Без можливості пити , їсти , спати цілих два тижні знаходився в самому пеклі й успішно виконав свою роботу.Незважаючи на проблеми зі здров‘ям та моральне і фізичне втомлення воював весь рік до останнього свого вдиху. Але, попри майстерність і гарні знання своєї справи 20 лютого 2023 в селі Райгородок Луганської області , коли батальйон 66 , в якому на той час перебував мій тато , їхав на чергове завдання російський дрон влучив у його танк , з екіпажу ніхто не вижив… Завдяки тому , що Олег і його два напарники їхали в колоні найперші вони прийняли удар на себе , давши змогу іншим екіпажам евакуюватися. Чайка віддав найцінніше , своє життя , зробив це заради кожного з нас , заради вільної і незалежної України . Це Герой з великої літери , мужній та сміливий воїн , який чесно заслуговує на звання «Герой України». Прошу всіх допомогти і підтримати петицію. Це найбільше чим ми можем подякувати Олегу за наш спокійний сон .
Написано від імені дочки Олега , Щолкіної Дар‘ї Олегівни .