Шановний пане президент! Прошу Вас, розглянути петицію "Про присвоєння почесного звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно) військовослужбовцю Національної гвардії України лейтенанта Лізавенка Дмитра Васильовича, позивний «Ліза», 4 листопада 1989 року народження, який загинув 11 червня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі міста Севєродонецьк на Луганщині. Офіцер отримав смертельну вибухову травму під час артилерійського обстрілу. Служив строкову службу в армії та паралельно навчався в Академії внутрішніх справ. На строкову військову службу був призваний 05.11.2007 року Вінницьким ОМВК міста Вінниці.
До військової частини 3030 внутрішніх військ МВС України 12.05.2008 року зарахований на військову службу за контрактом.
25.11.2011 року був переміщений для подальшого проходження військової служби до 8 полку спеціального призначення внутрішніх військ МВС України (ВЧ 3028)
3 2012 року служив у військовій частині 3028
Національної Гвардії України, що дислокується у місті Калинівка на Вінниччині. Під час Революції Гідності у
2013-2014 роках захищав цивільних та стежив за порядком.
У 2014 році брав участь в АТО, був у боях за місто Ізюм на Харківщині та місто Словʼянськ на Донеччині.
3 першого дня повномасштабного вторгнення
командир відділення інструкторів (інструктор) 1-го
батальону оперативного призначення лейтенант
Лізавенко брав участь у захисті України від російських окупантів. Під час війни був нагороджений нагрудним
знаком МОУ «Знак пошани».
Був відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконувавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність.
Дмитро був справжнім, добрим, дуже сміливим, сильним, завжди всім допомогав. Мав багато планів на життя та клята війна все змінила...
Віддав своє життя, щоб ми жили у вільній і незалежній Україні, а сам отримав тяжкі поранення не сумісні з життям.
Посмертно лейтенант Лізавенко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
У Дмитра залишилися батько, брат, дружина та син
Матвєйчик, якому лише 5 років.