Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) КОСІ Ігорю Євгенійовичу, 26.05.1995 року народження

Коса Ігор Євгенійович, народився 26 травня 1995 року в м. Запоріжжя України. Він виріс без піклування батьків, які, на жаль, від нього відмовились. Також, Ігор народився з фізичними обмеженнями розвитку (людина з інвалідністю з дитинства). До чотирьох років Коса Ігор перебував у запорізькому будинку дитини "Сонечко".

З 2000 року був вихованцем Олешківського (Цюрупинського) дитячого будинку, що на Херсонщині, для дітей з фізичними вадами розвитку та дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. Під час перебування та виховання в цьому державному закладі ніхто з батьків чи родичів не був знайдений і його, на жаль, долею не цікавився…

Після інтернату Ігор пішов навчатися на автослюсаря в професійне училище в Олешках Херсонської області. Після навчання працював у Херсонському обласному благодійному фонді "Мій дім" водієм надважливого соціального проєкту служби "Соціальне таксі" у Херсоні. Потім і до 24 лютого 2022 року працював у Києві в службі таксі.

На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Ігор Коса став волонтером, вивозив людей з Ірпеня, Бучі, Гостомеля. Згодом поїхав займатися волонтерством на Херсонщину. Він возив гуманітарні вантажі до людей, які залишилися в окупованому регіоні. Протягом березня 2022 року Ігор з групою волонтерів з Одеси евакуйовував людей з Херсонської області та Херсона. Більшість з них були люди похилого віку, багатодітні сім’ї та люди з інвалідністю.

31 березня 2022 росіяни розстріляли автівку волонтера з інвалідністю Ігоря Коси, який їхав до Олешківського дитячого будинку з медикаментами. Ігор попав під обстріли біля села Софіївка Херсонської області. Дорогою назад волонтер планував евакуювати друзів, які жили на Херсонщині в окупації. Вони також були випускниками цього інтернату.

З початком російського вторгнення мій найкращий друг Ігор вирішив волонтерити в рідному регіоні. Він доставляв з Одеси ліки, засоби гігієни та різну гуманітарну допомогу на тоді ще окуповану Херсонщину, а назад вивозив людей, в тому числі людей з інвалідністю, ризикуючи власним життям.

Коса Ігор вивозив випускників з інвалідністю Олешківського дитячого будинку, а потім, щоб не їхати пустим, віз в Олешки ліки для дітей з особливими освітніми потребами, що проживають в дитячому будинку. Рашистська наволоч вбила мирну людину, яка просто допомагала іншим. Болісно втрачати справжню Людину, з великої літери. Для всіх, хто його знає, та особисто для мене, це неймовірно болісна втрата. Він дуже сильно любив життя…

Світла, добра, чуйна, надзвичайно весела, з великим Серцем Людина... Мій найкращий друг Ігор Коса! Герой нашого часу, якого вбила ця клята війна... Але я точно знаю: пам'ять про тебе буде ВІЧНО! Ніхто і ніщо не може це відібрати у нас! Ти залишив неймовірний слід на цій Землі!
Я, твої друзі, знайомі пишаються тобою! Пам'ять про тебе, наш Герой України, буде вічна!

#Ігор_Коса #Герої_не_вмирають!